Справа № 2-а-6/07 р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф.
при секретарі Москвіта Н.О.
з участю захисника ОСОБА_2
роглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області про скасування розпорядження сільського голови та стягнення заробітної плати і моральної шкоди, зацікавлена сторона - Управління державного казначейства у Межівському районі Дніпропетровської області,
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області про скасування розпорядження сільського голови та стягнення заробітної плати і моральної шкоди, зацікавлена сторона - Управління державного казначейства у Межівському районі Дніпропетровської області.
В обгрунтування позову остання зазначила, що до листопада 1984 року працювала в колгоспі «Росія» Межівського району Дніпропетровської області.
Відповідно до 1 сесії Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської* області XIX скликання від 01.11.1984 року була обрана секретарем вказаного органу місцевого самоврядування на постійній основі, в зв'язку з чим звільнилась з роботи у господарстві.
27.04.2006 року у зв'язку з закінченням строку повноважень ради була звільнена з посади секретаря Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.
В зв'язку з тим, що колгоспу «Росія», в якому вона працювала до роботи секретарем, не існує, то вона 05.05.2006 року звернулась з письмовою заявою до Новопавлівської сільської ради про виплату їй на період працевлаштування на протязі шести місяців середньої заробітної плати. Заява була не виконана, що змусило її 26.06.2006 року звернутись з заявою до прокуратури Межівського району та 05.07.2006 року з повторною заявою до сільського голови Давиденка І.К.
Лише після внесення припису прокуратурою Межівського району була виплачена заробітна плата в розмірі 2312,50 коп., але тільки за два місяці з 03.05.2006 року по 03.07.2006 року, а не за шість місяців, хоча сільською радою було прийняте відповідне рішення від 21.07.2006 року.
Однак в порушення своїх повноважень сільський голова Давиденко І.К. фактично незаконно, немотивовано скасував це рішення, видавши розпорядження № 41 від 24.07.2006 року про виплату їй середньомісячної заробітної плати лише за два місяці, а саме з 03.05.2006 року по 03.07.2006 року, тобто по день взяття її на облік в центр зайнятості населення. Вказана обставина й стала причиною, по якій їй відмовлено у виплаті середньої заробітної плати за всі шість місяців.
Вказані дії та розпорядження голови Новопавлівської сільської ради вважає незаконними так як працевлаштування проводиться державними центрами зайнятості. Виплата середньої заробітної плати колишньому депутату органу місцевого самоврядування має проводитись незалежно від виплати допомоги по безробіттю.
Отже, вищевказаними діями їй завдано матеріальну шкоду в розмірі 4625 грн., з розрахунку 1156 грн.25 коп. - середньомісячна заробітна плата помножена на 4 місяці, за які не виплачено.
Внаслідок відмови у виплаті належних грошових коштів їй також було завдано значної моральної шкоди тому, що при звільненні її з посади секретаря Новопавлівської сільської ради 27.04.2006 року, після її неодноразових звернень до сільської ради, сільського голови, до прокуратури, отримала заробітну плату частково лише в липні 2006 року, довідку про розмір виплаченої заробітної плати взагалі отримала лише 24 жовтня 2006 року, також після звернення до прокуратури. Всі ці обставини на протязі тривалого часу завдавали і завдають їй значних моральних страждань. Вона хвилювалася психічно від того, що змушена була принижуватися просячи виплатити належні їй кошти, була змушена докладати додаткових зусиль для забезпечення матеріального становища своєї сім'ї, їй довелося взяти в борг гроші для оплати навчання сина. Завдану моральну шкоду оцінює в 1500 грн.
Позивачка просить суд визнати протиправним і скасувати розпорядження сільського голови, стягнути з Новопавлівської сільської ради на її користь заробітну плату в розмірі 4625 грн. та моральну шкоду в сумі 1500 грн.
В судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги відмовившись в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1500грн.
Представник Новопавлівської сільської ради не заперечує проти змінених позовних вимог.
Суд вислухавши думку сторін, перевіривши зібрані у справі докази прийшов до висновку про неохідність задоволеня вимог позивача виходячи зі слідуючих обставин матеріалі справи.
Відповідно до рішеня першої сесії Новопавлівської сільської ради Межівського району XIX склткання від 01.11.1984 року ОСОБА_1 була обрана секретарем вищевказаного органу місцевого самоврядування на постійній основі.
27.04.2006 року позивачку було звільнено з посади секретаря Новопавлівської сільської ради в зв*язку з закінченням строку повноважень ради по п. 1 ст. 50 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні « , що підтверджується ксерокопією трудової книжки виданої на ім*я останньої.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад « від 11.07.2002 року № 93 - 1У - депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота ( посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому, або за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
В зв*язку з тим, що колгоспу « Росія « в якому до обрання на посаду секретаря сільської ради працювала позивачка не існує остання звернулася 05.07.2006 року з заявою до Новопавлівської сільської ради про виплату на період працевлаштування, на протязі шести місяців середньої заробітної плати.
4.2 ст. 33 вищевказаного Закону України передбачено, що - у разі неможливості надання відповідної роботи ( посади ), на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посалді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету .
В порушені вимог Закону України « Про статус депутатів місцевих рад « головою Новопавлівської сільської ради було видано розпорядження за №41 від 24 липня 2006 року « Про збереження на період працевлаштування, що не перевищує шести місяців середньої заробітної плати ОСОБА_1., вказуючи в даному розпорядженні на необхідність проведеня виплати позивачці середньої заробітної плати по день взяття на облік, як безробітню.
Дане розпорядженя суперечить нормам вищевказаного Закону, оскільки даним спеціальним Законом чітко оприділена державна гарантована пільга виплати на протязі шести місяців середньої заробітної плати, яку отримувала позивачка під час роботи на виборній посаді до працевлаштування, а не до постановки ОСОБА_1. на облік в центрі зайнятості, як безробітньої.
Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1.. Визнати протиправним розпорядження голови Новопавлівської сільськоїради № 41 від 24.07.2006 року скасувати його, та стягнути на користь позивачки середню заробітну плату розміром 4625 грн..
У відповідності з ч. 1 ст. 94 КАСУ України стягти з Новопавліської сільської ради судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 86,159,160,161,163, 167 КАСУ України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним розпорядження сільського голови Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області № 41 від 24. 07. 2006 року та скасувати його шляхом видачі нового розпорядження про його скасування.
Стягти з Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату в розмірі 4625 грн..
Стягти з Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області судові витрати по справі, які складаються зі сплати державного мита в сумі - 51 грн, та витрат на інформаційно - технічне забезпечення в сумі - 30 грн..
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.