Справа № 2-42/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          31 січня  2011 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю  представника позивача: ОСОБА_1

за участю відповідача: ОСОБА_2

за участю представника відповідачів: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  цивільну справу за позовом  ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про відшкодування  матеріальної та моральної  шкоди,  що була заподіяна внаслідок  дорожньо–транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачі звернулись до суду  з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, що була заподіяна  дорожньо–транспортною пригодою. В обґрунтування позову зазначили, що 12 червня 2009 року  в Ленінському районі  м. Донецька на перехрещенні вул.. Кірова та вул.. Луговцова  сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю „Тойота Лендкрузер»д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності  ОСОБА_7 під керуванням ОСОБА_6, та   автомобілю НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4  під керуванням  ОСОБА_5  Постановою Ленінського  районного суду м. Донецька   від 01 вересня 2009 року ОСОБА_6 була визнана винною у порушенні  Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП, тобто у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУоАП, та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави у сумі 425 грн.   Внаслідок ДТП автомобіль, який належить позивачці ОСОБА_4 отримав значні механічні ушкодження.  У  відповідності  до  висновку автотоварознавчого дослідження № 1392/06-09 від 01.07.2009р., виконаного  Центром  незалежних експертиз, вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна внаслідок пошкодження автомобілю, складає  10608, 90грн. Звернення  позивачів до відповідачів  з проханням в добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду, результату не дали, тому позивачі вимушені були звернутися до суду з позовом. Просили стягнути з відповідача на користь позивачки  ОСОБА_4 суму заподіяної матеріальної шкоди, згідно  акту автотоварознавчого дослідження  в сумі 10 608 грн. 90коп., витрати за проведення  дослідження-350грн., витрати по сплаті судового збору в  сумі  106,89грн.,  всього  судові витрати в сумі  456 грн.89 коп.

Крім того, позивачі вважають, що діями відповідача їм була заподіяна моральна шкода, яка полягала для  позивача ОСОБА_5 в тому, що він в момент аварії знаходився  за кермом автомобілю і  в момент зіткнення дуже злякався за своє життя та стан здоров’я, до цього часу побоюється керувати автомобілем. Для позивачки ОСОБА_4 моральна шкода полягала в тому, що вона дуже переживала  за  життя та здоров*я свого чоловіка, крім того, належний їй автомобіль до  цього часу  знаходиться у неробочому стані. Внаслідок постійних хвилювань після аварії,  змінився звичайний життєвий уклад, що потребувало він неї додання додаткових зусиль для відновлення звичного стану  життя. Просили стягнути в рахунок відшкодування  моральної шкоди з відповідачів на користь позивача  ОСОБА_5- 2500грн., та на користь позивачки ОСОБА_4 –2500 грн.

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до судового засідання не з’явились, надіслали на адресу суду заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

          В судовому засіданні  представник позивачів  ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивачки ОСОБА_4 вартість матеріальної шкоди  в сумі  10608,90грн.,  моральну шкоду в сумі  2500 грн. та судові витрати, та на користь позивача ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 2500 грн.

Відповідачка ОСОБА_6 до судового засідання не з*явилась, надіслала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, зазначила, що вважає винним у ДТП  позивача ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні  12.11.2010 року позовні  вимоги не визнав, пояснив, що вважає винним  у ДТП  позивача ОСОБА_5, який  керував автомобілем «Шевролет», тому проти стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди він заперечує.  В той же час погодився з оцінкою  вартості матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП автомобілю «Шевролет Авео»-10608,90грн. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

До судового засідання 31.01.2011 року відповідач ОСОБА_2 не з*явився, про день слухання справи був належним чином повідомлений шляхом передачі телефонограми його представникові, причини неявки суду не повідомив, у зв*язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у його  відсутність.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні  12.11.2010 року підтримав пояснення  відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі. До судового засідання 31.01.2011 року не з*явився,  був належним чином повідомлений,  шляхом  передачі йому особисто телефонограми з зазначенням дати слухання справи. Причини неявки суду не повідомив.

          Суд, вислухавши  представника позивачів, відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів,  вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється  від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з  її провині.

          Згідно ст. 1187 ГК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як встановлено  судом,  12 червня 2009 року на перехрещенні вул. Кірова та вул.. Луговцова в Ленінському  районі м. Донецька сталась дорожньо-транспортна  пригода  за участю автомобілів „Тойота Лендкрузер»д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2  під керуванням ОСОБА_6 та автомобілю НОМЕР_3, який належить на праві власності позивачці ОСОБА_4 (а.с.11) під керуванням позивача ОСОБА_5

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 керувала на підставі  особливої відмітки  у технічному паспорті на автомобіль (а.с.43).

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 01.09.2009року, відповідачка ОСОБА_6 визнана винною за ст.. 124 КУоАП, тобто у порушенні ПДР України, що потягнуло ДТП, та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу у доход держави  у сумі  425 грн. (а.с.9).  

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що  постанова суду по адміністративній справі, яка  набрала чинності є обов’язковою для суду, яки розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій особи у відношенні якої винесена постанова, вина ОСОБА_6  у вказаному  ДТП не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи. Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що саме відповідачка ОСОБА_6 є винною  у  дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 01.09.2009р., тому приходить до висновку, що саме з неї  підлягає стягненню шкода, завдана позивачам.

Оскільки судом встановлено, що ДТП сталася внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної  небезпеки, врегульовано ст.. 1188 ЦК України, в  якій вказано,  що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується  на загальних підставах, у даному випадку  на підставі п. 1 ст. 1188 ЦК України, відповідно до якого шкода, завдана одній  особі з вини  іншої  особи, відшкодовується  винною особою.

Відповідно до  акту автотоварознавчого дослідження фахівця Центру незалежних експертиз № 1392/06-09  від 01.07.2009р.  (а.с.12-29)  вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4 складає  10 608,90грн. і саме така сума повинна бути стягнута з відповідачки   в рахунок відшкодування матеріальної шкоди позивачці. Крім того, підлягає стягненню вартість  дослідження фахівця в сумі 350грн.(квитанція (а.с.9а)

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Позивачами заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів на їх користь  моральної шкоди в сумі по 2500 грн.  кожному. Суд вважає, що саме відповідачка ОСОБА_6 є винною в заподіянні шкоди позивачам,  дійсно, у зв”язку з ДТП та ушкодженням автомобілю, позивачці ОСОБА_4,  були заподіяні моральні страждання, а саме:  вона хвилювалась за здоров*я свого чоловіка, був порушений  звичайний уклад її життя, вона  втратила  душевний покій та рівновагу,  що потребувало він неї додання додаткових зусиль для відновлення звичного стану  життя, але в той же час, суд вважає за можливе зменшити суму моральної шкоди, та стягнути її з відповідача на користь позивачки ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн. і саме така сума буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці діями відповідачки.  Позов в частині стягнення моральної шкоди на користь  позивача ОСОБА_5 також підлягає частковому задоволенню, йому дійсно були завдані моральні страждання, які полягали в тому, що він був безпосередньо за кермом автомобілю в момент аварії, дуже злякався та до цього часу  побоюється керувати автомобілем в той же час, суд вважає що сума 1000 грн. буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу діями відповідачки.

Також  з відповідачки ОСОБА_6, у відповідності до ст.. 88 ЦПК України,  на користь позивачки ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 106грн.89 коп., у відповідності до квитанції (а.с. 6).  

Керуючись ст. ст. 1166,  1167, 1187, 1188ч.1п.1, 1192 ЦК України,  ст.ст. 10, 60, 61п.4, 212-215, 7, 88 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов  ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6  на користь  ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі  10 608 (десять тисяч шістсот вісім)   грн. 90 коп., моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн., витрати по сплаті авто товарознавчого дослідження фахівця- 350грн.00 коп.,   судові витрати в сумі  106грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_6  на користь ОСОБА_5  моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

В частині позову щодо стягнення  матеріальної та моральної шкоди в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_2 та стягнення  моральної шкоди на користь  ОСОБА_4  в сумі 1500грн., та на користь ОСОБА_5 в сумі 1500 грн. –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецьк в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: