Справа №  2-242/2007

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 травня 2007 року                                               Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Литвин М.М.

при секретарі - Олійник Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства фірми "Лубнижитлобудавтосервіс" про стягнення належних при звільненні сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства фірми "Лубнижитлобудавтосервіс" про стягнення належних при звільненні сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди , мотивуючи свої вимоги тим, що 04.11.2005 року його прийняли на роботу складальника металевих, пластикових та гумових виробів у Приватне підприємство фірму "Лубнижитлобудавтосервіс".

11 вересня 2006 року він звільнився з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України.

На день звільненя з роботи Приватне підприємство фірма "Лубнижитлобудавтосервіс" повинна була виплатити йому відшкодування за невикористану відпустку у розмірі 432,36 грн. До цього моменту вказана сума йому не виплачена. Вважає дії підприємства незаконними.

На день предьявлення позову до суду сума середнього заробітку , який відповідач зобов'язаний сплатити на його користь за час затримки розрахунку складала 1538,50 грн.

Невиплатою належних йому сум при звільненні Приватним підприємством фірмою "Лубнижитлобудавтосервіс" йому завдані моральні страждання, які полягають у тому, що він повинен був ходити і просити щоб йому віддали належні йому кошти.Йому булол неприємно, що замість того, щоб займатися своїми справами, він змушений ходити та оббивати поріг підприємства на якому чесно працював. Внаслідок не отриманого розрахунку він потрапив у скрутне матеріальне становище та повинен був позичати гроші. Завдану йому моральну шкоду він оцінює у 1000 грн.

Прохав суд винести рішення, яким стягнути з Приватного підприємства фірми "Лубнижитлобудавтосервіс" на його користь нараховану, але невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 432,36 грн і середнії заробіток за період затримки розрахунку з 11 вересня 2006 року по 1 листопада 2006 року в сумі 1538,50 грн. Крім того, прохав стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. завданої йому моральної шкоди та 60 грн. за надану йому юридичну допомогу.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги змінив, прохав стягнути з відповідача невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 432,36 грн.,

середнії заробіток за період затримки розрахунку в сумі 1538,50 грн. та 60 грн. витрат за надання йому юридичної допомоги, від відшкодування моральної шкоди відмовився.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши обставини справи , заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать від підприємства, провадиться в день звільнення, чого не виконав відповідач.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача до 11.09.2006 року на посаді складальника металевих, пластикових та гумових виробів .

При звільненні віповідач не виплатив позивачу компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 432,36 грн. На час звернення до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов"язаний був сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку складала 1 538,50 грн.

Відповідач в судове засідання не з"явився і ніяких заперечень, щодо заявлених вимог, суду не надав, а тому позов в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,116, 232,237-1 КЗпП України та ст.ст. 10, 11, 57,60, 213-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити . Стягнути з Приватного підприємства фірми "Лубнижитлобудавтосервіс" на користь ОСОБА_1 432 (чотириста тридцять дві грн.) 36 коп. компенсації за невикористану відпустку, 1538 (одну тисячу п"ятсот тридцять вісім грн.)50 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку, 60 ( шістдесят) грн. витрат, сплачених ним за надану юридичну допомогу.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Лубнижитлобудавтосервіс" на користь держави - 51 грн. судового збору і 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі ТУ ДСА в Полтавській області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.