Справа № 2а-929/09 Головуючий у 1 інстанції:Федонюк С.Ю.
Провадження № 22-а/0390/625/11
Категорія:10.3.1 Доповідач: Киця С. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киця С. І.
суддів - Подолюка В.А., Гапончука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Луцьку апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську на постанову Нововолинського міського суду від 13 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
24 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську про поновлення пропущеного строку та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2006 - вересень 2008 роки, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому у відповідності до ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Нововолинського міського суду від 13 травня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком згідно Законом України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську нарахувати та виплатити доплату до пенсії в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком згідно Законом України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 за період з 10 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 23 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року включно у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційні скарзі відповідач управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську просить скасувати цю постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нововолинську. Протягом 2006-2008 роках їй не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, то відмова відповідача у проведенні нарахування та виплати пенсії позивачу з врахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народилася у 1941 році і є пенсіонером за віком та дитиною війни, що підтверджується виданим їй пенсійним посвідченням (а. с. 3). Згідно з довідкою відповідача ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нововолинську і отримує пенсію за віком, у 2006 році підвищення до пенсії, як дитині війни їй не виплачувалося, а у 2007-2008 роках виплачувалося не в повному обсязі (а. с. 10).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у тому числі п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії як дитині війни повинен був виходити із зазначених сум.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п. 28 р. ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.
Таким чином, починаючи з 22.05.2008 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії як дитині війни повинен був виходити з зазначених сум.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував ч. 2 ст. 11 КАС України, оскільки у справі достатньо підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, шляхом задоволення позовних вимог в частині здійснення і виплати підвищення до пенсії.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд правильно визнав такі дії неправомірними.
Враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії з 10 липня по 31 грудня 2007 року та з 23 травня по 30 вересня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі не ставиться питання про порушення позивачем строків звернення до суду, а тому розглянувши справу в межах вимог апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду від 13 травня 2009 року у даній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді