Справа № 2а-2953/09/0370 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій Н.Б.
Провадження № 22-а/0390/230/11
Категорія:10.3.1 Доповідач: Бовчалюк З. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бовчалюк З. А.
суддів - Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Луцьку апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
12 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2007-2008 роки, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому у відповідності до ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога їй не виплачувалась в повному обсязі.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 року позов задоволено частково.
Постановлено зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку провести нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В решті позовних вимог відмовлено.
Зазначену постанову обґрунтовано тим, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку у управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку. Протягом 2006-2007 років їй нараховувалась та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а у 2008 році нараховувалась та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, хоча вона має право на підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 1 січня 2006 року.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”. Тому відповідач зобов’язаний провести нарахування позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни у зазначеному вище розмірі за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку просить скасувати цю постанову та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися і не подали клопотання про розгляд справи за їх участю, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народилася у 1941 році і є пенсіонером за віком та дитиною війни, що підтверджується виданим їй відповідачем 13 січня 2004 року пенсійним посвідченням (а. с. 7). З довідки відповідача вбачається, що ОСОБА_1 в 2006-2007 роках підвищення до пенсії як дитині війни не виплачувалося, а у 2008 році їй виплачувалося підвищення до пенсії не в повному обсязі (а. с. 13).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у тому числі п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії як дитині війни повинен був виходити із зазначеної суми.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни в ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п. 28 р. ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін в ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно зі ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року –470 грн., з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року –482 грн., з 01.10.2008 року –498 грн.
Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії як дитині війни повинен був виходити з зазначених сум.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з урахуванням статті 162 КАС України дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування позивачу підвищення пенсії з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, як вбачається з довідки, виданої управлінням Пенсійного фонду України в місті Луцьку, ОСОБА_1 надбавка до пенсії, як дитині війни протягом 2007 року не нараховувалась і не виплачувалась, а починаючи з 01 січня 2008 року вона отримувала надбавку в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність( а. с. 13), а тому резолютивну частину постанови слід доповнити словами «з врахуванням уже виплачених сум».
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”розмірі колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав Людини у справі “Кечко проти України”).
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відповідач не навів доводів стосовно строків звернення позивача до адміністративного суду та періоду, за який зобов’язано провести нарахування підвищення пенсії позивачу. Тому виходячи з вимог зазначеної статті, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого в даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 року в даній справі - без змін, доповнивши резолютивну частину постанови після слів «відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» словами «з врахуванням уже виплачених сум».
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді