Справа № 3-1032/11

П О С Т А Н О В А

                                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 року                                                                                            м. Лисичанськ

                Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Дядько Л.І., розглянувши матеріали, надані Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 29.12.2007 року, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. Мельникова-159,

за правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

           21 березня 2011 року о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання: місто Лисичанськ, вулиця Мельникова-159, влаштував сварку із своєю співмешканкою ОСОБА_2, в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лвйкою, завдавши шкоди її психічному здоров’ю, чим скоїв насильство у сім’ї.         

             ОСОБА_1 у суді свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав, копію протоколу отримав 23.03.2011 року. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся, просив суд суворо його не наказувати.  

          23.03.2011 року постановою Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 було відмовлено за відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 129 ч.1, 296 ч. 1 КК України.                                                       

          Суд, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді. Його дії за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він  вчинив насильство у сім’ї, а саме вчинив дії психологічного характеру, тобто насильство, пов’язане з діями  одного члена родини на психіку іншого члена родини, являючись особою, яку протягом року біло піддано адміністративному стягненню за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

          Постановою Лисичанського міського суду від 31 січня 2011 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню, за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 51(п’ятдесят одна) гривня.

          При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, свою провину усвідомив, щиро розкаявся.

          В якості обставин, що пом’якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини правопорушником, щире розкаяння винного.

          В якості обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 35 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння.

          З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

          Підстав для призначення правопорушнику стягнення у вигляді громадських або виправних робот та адміністративного арешту, суд не вбачає.

          Керуючись  ст.ст. 33, 173-2 ч. 2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді  штрафу у сумі 85 (вісімдесят п’ять) гривень.         

          Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

                             Суддя:                                                               Л.І.Дядько