Справа №11а-613\2006

Категорія ст. ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції Кушнерик М.П. Доповідач: Вовк А.С

                       УХВАЛА ІМЕНЕМ

                                      УКРАЇНИ

2006 року серпня 8 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - Леона О.І., суддів - Вовка А.С., Волинця М.М., з участю прокурора - Дудинської Т.М., засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2006 року,

                                                 в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова, мешканець м. Львова,     без постійного місця проживання, укаїнець, громадянин України, освіта середня,

неодружений, мідно ст.89 КК України не маючий судимості,

невійськовозобов'язаний,-       

засуджений за ст. 342 ч.2 КК' України, на один рік позбавлення волі, за ст.345 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі, згідно ст.70 КК України остаточно обрано покарання шляхом часткового складання призначених покарань та визначено-два роки шість місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати засудженому з 1 1.06.2()05року- з моменту затримання.

Міру запобіжного заходу засудженому - утримання під вартою - залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засудженний за те, що

11.06.2005 року, о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_1 разом з громадянином ОСОБА_3. намагався збути золоті речі, про які не знав, що вони  здобуті злочинним шляхом. Так, ОСОБА_3. запропонував випадковим трьом особам, які виявилися працівниками міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6., які перебували при виконанні службових обов'язків. Згодом для з'ясування обставин придбання та продажу золотих речей на причетність до їх можливого викрадення даними працівниками міліції на пл. Ринок м. Львова після пред'явлення службових посвідчень був затриманий ОСОБА_1 При цьому, на законну вимогу працівників міліції пред'явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_1 вчинив активний опір працівникам міліції, а саме розмахував руками, висловлювався нецензурно та всією масою тіла скочив на ногу потерпілому ОСОБА_7., а ОСОБА_8  ударом ноги в ліву руку спричинив обом особам тілесні ушкодження середньої тяжкості. При застосуванні до підсудного прийомів рукопашного бою та кайданів останній був доставлений в Франківський РВ ЛМУ УМВСУ у Л\о.

На вирок суду подано апеляційну скаргу та доповнення до неї засудженим , який рахує, що він занадто суворий і підлягає зміні, просить призначити йому покарання в межах відбутого терміну утримання під вартою. Вважає, що при винесенні вироку не було враховано однобічність слідства, воно було проведено з обвинувальним нахилом та обвинувачення не було підтверджено. Він тоді не був у стані алкогольного сп'яніння, працівники міліції не пред'являли своїх посвідчень, їхні покази не правдиві, дані для того, щоб уникнути службового розслідування через його не законне затримання, він їм опір не чинив, а це була самооборона, що при своїх попередніх судимостях він і не думав би чинити опір працівникам міліції, вважає, що вони не мали права затримувати його на не підпорядкованій їм території. Також у нього викликає сумнів об'єктивність  судово-медичних експертиз потерпілих.

Вислухавши доповідача, думку прокурора про незадоволення апеляції, засудженого про її задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Як видно з матеріалів кримінальної справи , суд першої інстанції, всупереч твердженням апелянта, повно і всебічно розглянув зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні Інкримінованих йому злочинів .

...Що ж стосується показів ОСОБА_1, то їх суд правильно критично оцінив, так як вони дані ним для уникнення від кримінальної відповідальності. Його винність підтверджена показами потерпілих, свідків, втому числі і свідка ОСОБА_9, я яким ОСОБА_1 вживав алкогольні напої та затримувався працівниками міліції, який при цьому опору не чинив, а виконав їх вимоги, протоколами слідчих та судових дій, висновками судово-медичних експертиз, які проведені згідно вимог КПК України, іншими матеріалами справи , яким суд дав . належну оцінку.

Перевіряючи вирок у визначених в апеляції межах, колегія суддів вважає, що покарання засудженому визначено з врахуванням ступеню тяжкості вчинених

злочинів, обставин справи, відомостей про особу засудженого та обставин, які пом'якшують, які наведені в апеляції.

Колегія суддів вважає, що постановляючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції дотримав вимоги КПК України призначивши ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2006 року відносно нього - без змін.

Г о л о в у ю ч и й : Судді: