Справа № 2-1697/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 року                                                                                    м Одеса   

Приморський районний суд м. Одеси у складі:   

                       головуючого судді Абухіна Р.Д.,   

                       при секретарі –Добрянській О.О.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Україна" про відшкодування шкоди завданої невиконанням договірних зобов’язань,  

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до Кредитної спілки «Україна»про відшкодування шкоди завданої невиконанням договірних зобов’язань, яким просить: визнати протиправною бездіяльність КС «Україна»щодо невиконання умов договору № ГО-281207У від 28.12.2007 року, укладеного між нею та КС «Україна»; стягнути з КС «Україна»на її користь суму внеску у розмірі 20 000 гривень, відсотки у розмірі 5 400 гривень, моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень, що разом складає 30 400 гривень; стягнути з КС «Україна»на її користь витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 гривень. В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона є членом кредитної спілки, грошовий вклад підтверджується членською книжкою  та свідоцтвом про внесення додаткового пайового внеску до КС «Україна»від 28.12.2007 року. Посилаючись на ст.ст. 10, 11, 23 Закону України «Про кредитні спілки»в позові зазначає, що повернення вкладу повинно було бути здійснене не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, але відповідач незаконно відмовляється від виконання зобов’язань.    

В судове засідання позивач не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Серьогіна С.Л. у судове засідання з’явилася, надала суду письмові заперечення та докази в їх обґрунтування. Заперечувала в задоволенні позову в поновному обсязі з підстав зазначених в письмовому запереченні.

Суд, вислухавши доводи та пояснення представника відповідача, ознайомившись та дослідивши наявні  матеріали справи і надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 внесла грошові кошти у розмірі 20 000 гривень у якості додаткового пайового внеску в кредитну спілку «Україна»відповідно до свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску в кредитну спілку від 28.12.2007 року.

Членською книжкою підтверджується  що 31.03.2008 року, 1.07.2008 року  та 29.09.2008 року позивачу був нарахований та виплачений дохід на додатковий пайовий внесок відповідно 1331,51 грн., 1449,68 та 1449,57 грн.

27.07.2010 року позивач звернулась до спілки з заявою до КС «Україна»з вимогою достроково повернути їй пайовий внесок в розмірі 20 000 грн.

Зі змісту пункту 1 діючого Свідоцтва від 28.12.2007 року  встановлено, що член спілки вносить кошти, як додатковий пайовий внесок.

Пунктом 2 Свідоцтва передбачене, що союз зобов’язується прийняти додатковий пайовий внесок, нарахувати та розподілити на нього дохід.

Пунктом 9 Свідоцтва встановлено, що член спілки має право достроково отримати додатковий пайовий внесок у разі припинення його членства у спілці та на підставі заяви члена спілки.  

В пункті  адреса та реквізити сторін Свідоцтва, є підписи представника відповідача та позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про кредитні спілки»та ст.2.1. Статуту Кредитної спілки «Україна», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки

Статтею 14  Закону передбачене, що до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить зокрема затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки; прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;  прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;

Згідно до статті 19 Закону, майно кредитної спілки формується за рахунок:  вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки).  Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Відповідно статті 20 Закону пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Таким чином, додатковий пайовий внесок члена кредитної спілки не є вкладом на депозитний рахунок, тому є власністю спілки.

Статтею  21 Закону встановлене, що кредитна спілка має право самостійно встановлювати: розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески.  Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому, в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески. Збитки господарської діяльності Кредитної спілки покриваються у порядку, який визначається загальними зборами кредитної спілки відповідно до цього Закону та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Відповідно до пункту 2.1.3  «Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок», затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг України від 16.01.2004 р. № 7 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 3 лютого 2004 р. за № 148/8747,  повернення додаткового пайового внеску провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Рішенням загальних зборів за умови, якщо така можливість передбачена статутом кредитної спілки, може бути встановлена обов'язковість внесення всіма членами кредитної спілки з визначеною періодичністю певної суми додаткового пайового внеску, який повертається виключно в разі припинення членства в кредитній спілці. Додаткові пайові внески залучаються на бездоговірної основі.

Пунктом 2.1.4. вказаного Положення, передбачене, що за підсумками фінансового року нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки. Крім цього протягом року на додаткові пайові внески може розподілятися дохід, у вигляді плати (процентів), в порядку та періодичністю, визначеними загальними зборами членів кредитної спілки.

Умови залучення, повернення додаткових пайових внесків та умови розподілу доходу у вигляді плати (процентів) протягом року або розподілу нерозподіленого доходу за підсумками фінансового року на ці внески є однаковими для всіх членів кредитної спілки.

Згідно до статті  10 вказаного Закону, днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Статтею 11 Закону, члени кредитної спілки мають право вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що внесені позивачем кошти додаткового пайового внеску в кредитну спілку є майном, що належить спілці та вона  володіє, користується й розпоряджається належним їй майном на підставі статуту та норм діючого законодавства України.   

Вказане Свідоцтво про внесення позивачем додаткового пайового внеску, підтверджує наявність саме додаткового пайового внеску та не є договором (угодою) між позивачем та спілкою. Тому, між сторонами на підставі свідоцтва не виникли договірні права та обов’язки, щодо коштів додаткового пайового внеску.

Актами цивільного законодавства є закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу України (абзац 2 частини 2 статті 4 ЦК України).  

Згідно до ч. 3 ст. 11 та ч. 1 ст. 14 ЦК України, зобов’язання спілки перед позивачем, щодо коштів додаткового пайового внеску виникли та підлягають виконанню в межах встановлених нормами вказаних актів цивільного законодавства та  прийнятого  на їх підставі Статуту спілки.  

Докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 зверталась з заявою про вихід з членів спілки в матеріалах справи відсутні, органами управління спілки питання щодо виходу позивача з членів спілки та видачі йому коштів додаткового пайового внеску  не розглядалось  та не приймалось.

Також позивачем не доведено, що за результатами діяльності  спілки у 2007 -2010 роках був дохід, який за рішенням загальних зборів був розподілений на додаткові пайові членські внески у відповідних процентах зі сплатою за рік чи з іншою періодичністю. Навпаки з матеріалів справи, вбачається, що у спілки виникли збитки, фінансове становище привело до введення мораторію на усі виплати.

Звідси суд вважає, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача коштів додаткового пайового внеску та відсотків в зв’язку з закінченням строку договору є необґрунтованими та не  підлягають задоволенню.

Згідно з  ч. 1 ст.12 Закону України «Про кредитні спілки»,  члени кредитної спілки зобов'язані додержуватися Статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління. Позивач, як член спілки зобов’язаний їх дотримуватися та виконувати.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., так як позивачем не вказано чим саме їй була завдана моральна шкода та не доведено  розмір шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218, 223, ЦПК України, ст.ст.1-2, 14, 17-23 Закону України "Про кредитні спілки" суд,   

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Україна" про відшкодування шкоди завданої невиконанням договірних зобов’язань –відмовити.

          Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя                                                                                                                   Абухін Р.Д.