справа № 0670/1471/11
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області
до Приватний підприємець ОСОБА_1
про стягнення 857,46 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не сплатив заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 857,46 грн.
Позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області 31.05.2001 року.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через квартал із дня закінчення цього періоду.
Частиною другою статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Внаслідок перевірки особового рахунку відповідача позивачем було встановлено, що за період з липня по вересень 2010 року підприємцем сплачено страхові внески менше встановленого законодавством мінімального розміру страхового внеску - по 9,00 грн. щомісячно, в той час як відповідно до ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). У спірний період мінімальний розмір страхового внеску з липня 2010 року по вересень 2010 року включно становив 294,82 грн.
Таким чином, у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 857,46 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком позивача від 25.10.2010 року.
Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості судом станом на день розгляду справи не встановлено.
За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України,
постановив:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Жиптомирської області задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області заборгованість у сумі 857,46 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко