справа №2а-8622/10/0670
категорія 6.14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Новоград-Волинського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_1
про стягнення 2096,77 грн.,
встановив:
Новоград-Волинський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача 2096,77 грн. незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач у період з 29.12.2009 року по 11.05.2010 року перебував на обліку в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості як безробітний і отримав 2096,77 грн. допомоги по безробіттю. Позивачу стало відомо, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець, а відтак він відноситься до категорії зайнятого населення, що позбавляє його права на отримання державної допомоги на випадок безробіття. Неповідомлення про зазначені обставини призвело до незаконної виплати ОСОБА_1 допомоги на випадок безробіття у сумі 2096,77 грн., які відповідачем у добровільному порядку повернуті не були.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив і пояснив, що дійсно у 2001 році подавав документи для його реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. Однак свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності не отримував, про факт скасування такої реєстрації йому також відомо не було. Пояснив, що підприємницькою діяльністю ніколи не займався.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості як безробітний з 05.01.2010 року по 11.05.2010 року та отримав 2096,77 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою позивача від 29.09.2010 року №065310897.
Звертаючись до Новоград-Волинського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач повідомив, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує, у тому числі на пільгових умовах.
У той же час, позивачем встановлено, що ОСОБА_1 з 26.03.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області як приватний підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.11.2010 року.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд вважає, що наведених позивачем обставин не достатньо для постановлення рішення про стягнення з ОСОБА_1 отриманої допомоги на випадок безробіття у сумі 2096,77 грн.
Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, а саме: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, запис про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був здійснений 19.08.2010 року і того ж дня був здійснений запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Крім того, 02.09.2010 року було здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 Усі записи виконані з застереженням, що вони є архівною дією.
У відповідь на направлений судом запит стосовно запису під назвою "архівна дія" державним реєстратором Новоград-Волинської міської ради Житомирської області повідомлено, що Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців створено 01.07.2004 року при прийнятті закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". При надходженні від ФОП до державного реєстратора реєстраційної картки про включення до ЄДР державний реєстратор зобов'язаний включити дані про фізичну особу-підприємця та провести заміну раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво єдиного зразка. Так як рішенням суду від 08.04.2003 року №1/804-НМ (до створення ЄДР) було скасовано державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1, підприємницькою діяльністю він вже не займався, реєстраційну картку для включення своїх даних до Єдиного державного реєстру державному реєстратору не надавав (але юридично ще рахувався приватним підприємцем, доки не надав довідки про відсутність заборгованості). Судове рішення до 01.07.2004 року згідно діючого на той час законодавства державному реєстратору не надавалось, тому копію судового рішення щодо ФОП ОСОБА_1 державним реєстратором отримано по запиту від державної податкової інспекції 19.08.2010 року. Тому для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 потрібно було внести до ЄДР архівною дією (тобто попереднім числом): включення до ЄДР відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та внесення до ЄДР запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності від 08.04.2003 року.
Оцінюючи зазначені обставини, судом безспірно встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.04.2003 року у справі №1/804 "НМ" було скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ст.ст. 14, 255 КАС України, ст. 124 Конституції України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.
Таким чином, набрання законної сили зазначеним судовим рішенням позбавляло права відповідача на продовження його підприємницької діяльності.
Той факт, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був створений з 01.07.2004 року, що і обумовило внесення запису про згадане судове рішення лише 19.08.2010 року, для чого попередньо необхідно було включити відомості про підприємця до цього ж Реєстру, не може вважатися тим доказом, який підтверджує факт зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю. Будь-яких інших доказів того, що відповідач здійснював підприємницьку діяльність, позивачем як суб'єктом владних повноважень всупереч вимогам ст. 71 КАС України суду надано не було.
При прийнятті рішення судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь того, що законодавець покладає на застраховану особу обов'язок подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, і лише в разі умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними з такої особи стягується сума виплаченого забезпечення.
Між тим, встановлені у справі обставини не дозволяють зробити висновок, що відповідач зловживав або умисно не виконував свій обов'язок щодо подання відповідних відомостей. Згідно його пояснень, він ніколи не займався підприємницькою діяльністю, про факт його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, а також про факт скасування такої реєстрації йому взагалі не було відомо. В підтвердження своїх доводів надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.05.2010 року, згідно якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій стосовно ОСОБА_1 не знайдено.
Таким чином, зважаючи на існування судового рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, яке набрало законної сили, та враховуючи відсутність доказів в підтвердження обставин зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю, яка б приносила йому дохід у грошовій або іншій формі, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 зловживань своїми обов'язками, покладеними на нього Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що виключає наявність підстав для стягнення з застрахованої особи виплаченого забезпечення.
Неузгодженості при створенні Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в силу приписів ст. 36 названого Закону також не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки невнесення або несвоєчасне внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не можна ототожнювати з діяльністю такої особи, що приносить їй дохід у грошовій або іншій формі.
За наведених обставин та зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Новоград-Волинського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко
Повний текст постанови виготовлено: 18 квітня 2011 р.