2-а-532/11

                                                                           П О С Т А Н О В А

 15.03.2011                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі – Догаєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має статус  2 категорія і знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Відповідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 2,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 року, але з цього часу відповідач йому пенсію не перерахував та не виплатив. Просив задовольнити позовні вимоги, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії з 01.01.2011 року, у відповідності із діючим законодавством.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, від якого до суду надійшла заява  з проханням справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, та просив зобов’язати відповідача проводити йому перерахунок та виплату додаткової пенсії саме із 01.01.2011 року.   

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя та просив відмовити поповичу у позові в повному обсязі.  

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні подані письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 віднесений до другою категорії, як учасник ліквідації  наслідків на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя і одержує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У.    

Начальник Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі міста Маріуполя листом на заяву позивача,  відмовив йому у перерахунку  та виплаті додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій у період, визначений у позовних вимогах.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом 2 преамбули вказаного Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення” - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене ст. 10 наведеного Закону та означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії, за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзацом 1 п. 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках, відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на місяць, згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.

Проаналізувавши норми даної статті, суд вважає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році.

Відповідно до ст..51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Законом України № 231-У від 05.10.2006 року, який вступив в закону силу із 31.10.2006 року були внесені зміни в частину 3 ст.67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-Х11, ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, підвищується розмір додаткової пенсії, встановлений відповідно до ст..54 відповідного Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю , особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, і розмір щомісячної компенсації сім’ям внаслідок втрати годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  В зв’язку з тим, що ч.3 ст.42 Закону України « Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не суперечить  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а навпаки встановила порядок проведення перерахунку пенсії постраждавши особам, в зв’язку встановленням нового розміру прожиткового мінімуму, то відповідно до п.16  Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосуванню належить тільки вказана стаття. Крім того, до внесення змін до ч.3 ст.67 Закону України № 796-Х11, які вступили в закону силу 31.10.2006 року, порядок проведення перерахунку пенсії в зв’язку із встановленням нового розміру прожиткового мінімуму, був встановлений тільки ч.3 ст.42 Закону України № 1058-1У, яка вступила в закону силу 12.01.2005 року.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року.

Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Таким чином для позивача як особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, другої категорії розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Позиція Управління ПФУ, вказана в листі, ґрунтується виключно на постанові Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року. Разом з тим, відповідач не враховує, що вищевказана Постанова Кабінету Міністрів України, не відповідає Конституції України і не встановлює розмір мінімальної пенсії за віком, що не відповідає п. 2 Постанови Верховної Ради «Про введення в дію Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 року № 242/96 ВР.   

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 р. по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Таким чином, з 12 січня 2005 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, про зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії з 01 січня 2011 року,  на підставі ст. ст. 51, ч.3 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  та виплачувати її виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому дії відповідача про відмову здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно визнати протиправними.

         Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду здоров’ю.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 року відповідно до ст..ст.51, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя