Справа № 2-789/2011

У Х В А Л А

21 квітня  2011 року                                                                                                                               м. Макіївка

          Суддя Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області Рассуждай В.Я., розглянувши матеріали позовної  заяви ОСОБА_2, в інтересах та за дорученням якої діє ОСОБА_3 до Макіївської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До Червоногвардійського районного суду м. Макіївки  надійшла позовна заява ОСОБА_2, в інтересах та за дорученням якої діє ОСОБА_3 до Макіївської міської ради, в якої представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за позивачем право власності на прибудову під літ. „а-3”, розташовану за вказаною адресою.

Свій позов мотивує тим, що  згідно рішення Червоногвардійського районного суду від 12 лютого 1996р. за нею визнано право власності на 5/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, а на 1/6 частини визнано право власності за її рідною сестрою ОСОБА_4. На 5/6 частини спадкового майна 25.06.1996 р. вона отримала реєстраційне свідоцтво Макіївського бюро технічної інвентаризації. ІНФОРМАЦІЯ_1 року вмерла її сестра ОСОБА_4, яка мешкала в Республіці Карелія,м. Петрозаводськ, РФ. Позивач  у 2005 році звернулась до Четвертої Макіївської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини на 1/6 частку, але неї було відмовлено, за умови додатково встановити факт родинних стосунків між нею та її сестрою, та представити докази, що ОСОБА_4 є ОСОБА_2 за прізвищем їх батька - ОСОБА_7 У Рішенні Червоногвардійського районного народного суду м. Макіївки від 12.02.1996 року було вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_7, та є рідними сестрами. Позивач з довідками та рішенням суду, та по строку після 6 місяців після смерті її сестри ОСОБА_4 також звернулася до Четвертої Макіївської державної нотаріальної контори про оформлення спадщини на 1/6 частку, але неї було відмовлено. До теперішнього часу ніхто крім позивача не претендує на 1/6 частки. Нащадків у її сестри не було. Після її смерті минуло майже сім років. Позивач постійно проживала за цією адресою, фактично була єдиним власником домоволодіння та господарем, робила ремонт дому, споруджень та обробляла земельну ділянку. Після її смерті позивач прийняла фактично спадщину 1/6 частину. В нотаріальну контору 07.06.1995 року надійшла нотаріально посвідчена телеграма, що ОСОБА_4 відмовляється від частки спадщини на користь сестри ОСОБА_2., тобто на  мою позивачки. Але позивач та її сестра не встигли все це оформити в Україні за її терміни перебування в Україні та обмеженого часу. Після усного звернення до відділу Макіївської міської ради позивачці було пропоноване з цим питанням звертатися до суду.

Крім того, зазначає, що  у 1983 році вона –позивач  збудувала прибудову до будинку, щоб покращити умови проживання сім'ї, це підсобне приміщення та бойлерна для підготовки теплої води для кухні , прання та ванної. 16 квітня 2011 року позивач отримала технічний паспорт БТІ, де вказані ці прибудови під літерою а-3, та вказано, що збудовані самовільно. У 1983 році позивач не звернула уваги на те що, усі прибудови необхідно було реєструвати або просто робити новий технічний паспорт, так як це не збільшувало житлової площі, але це було край необхідне для існування сім'ї. Зараз, при приведенні документів до належного законного стану, виникла необхідність узаконити прибудову. Після звернення з цим питанням в БТІ позивачці рекомендовано звертатись до Макіївської міської ради, а так як міськрада усім відмовляє з такими питаннями, то позивачці рекомендовано звернутись до суду.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, вважаю, що  позовна заява не може бути прийнятою до провадження суду та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивач, звертаючись до суду із позовом майнового характеру, не зазначає ціну вказаного позову, яка  відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про визнання права власності на майно визначається його вартістю. При цьому, з огляду на предмет позову, відсутні обставини, через які неможливо точно встановити ціну спірного майна. Так, згідно доданого до позову Зведеного акту  вартості будинків, господарських будівель та споруд вартість майна, на яке позивач просить суд визнати за нею право власності становить 43800 грн./ 6 (1/6 частка) =7300 грн.

Крім того, при зверненні до суду із цим позовом, позивачем сплачено  судовий збір в розмірі 42,50 грн. + 8,50 грн. = 51 грн., при тому що відповідно до вимог п. „а” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про  державне мито”, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 73 грн., а з урахуванням вже сплаченого судового збору доплата становить 22 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

В порушення цієї норми закону позивач, фактично прохаючи суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку, яка за життя належала  ОСОБА_4 не зазначає доказів на підтвердження того, ОСОБА_4 взагалі за життя належало вказане майно. (до позову додано фотокопію рішення суду від 12.02.1009 року, на якому відсутній напис про час набрання вказаним рішенням законної сили).

В своєму позові ОСОБА_2 просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на самовільно побудовану прибудову до будинку під літ. „а-3”. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається, в тому числі, на положення п. 5 ст. 376 ЦК України, при цьому  дозвіл на виконання будівельних робіт; затверджену проектно –технічну документацію на будівництво об’єктів нерухомості; ордер на проведення земляних робіт, виданий інспекціями державного архітектурно –будівельного контролю; докази на підтвердження самочинної споруди із зазначенням часу споруди –до позову не додає.

Крім того, позичав взагалі не зазначає доказів на підтвердження того, ким та коли була самовільно побудована зазначена споруда, в той час, як за змістом ст. 376 ЦК України саме за особою, яка здійснила будівництво, суд може визнати право власності на споруду.

Також позивачем у порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не додано до позову  відомості, які підтверджують можливість експлуатації спірної споруди у цей час у відповідності до вимог  ДБН „Планування та забудова міських та сільських поселень”.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України  суди  розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів,  що  виникають із цивільних,  житлових,  земельних, сімейних, трудових відносин. В своєму позові ОСОБА_2 зазначає, що нотаріальною конторою неї відмовлено у вчинені нотаріальних дій, щодо реалізації її спадкових прав на 1/6 частину будинку, в  Макіївській міській раді всім відмовляють  у вирішенні питання щодо введення до експлуатації самовільно побудованих споруд. На Підтвердження вказаних відмов ніяких доказів позивач не зазначає, ніяким чином не підтверджує факт порушення, або невизнання її права у змісті, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України.   

Крім того,  з позову ОСОБА_2 вбачається, що вона просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею в порядку спадкування після метрі її сестри, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на частину житлового будинку.

          Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року, який набрав чинності 1 січня 2004 року, правила Книги шостої Цивільного Кодексу України (Спадкове право) застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, тобто до 01.01.2004 року.

Згідно до положень діючого ЦК України, а саме ч. 1 ст. 1270 - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ч. 3 цієї статті за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на зазначене, можливо зробити висновок, що ОСОБА_2 звернулася до суду із вимогою, розгляд якої на цей час не передбачений чинним законодавством, відповідно до якого позивач може звернутися до суду не із позовом про визнання права власності в порядку спадкування, а із позовом про визнання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, як того вимагає діюче законодавство. Спір між спадкоємцями стосовно порядку отримання або оформлення спадщини, згідно позову відсутній. Главою 89 ЦК України закріплені положення щодо оформлення права на спадщину, а саме - державними нотаріусами за місцем відкриття спадщини.  

Таким чином, суд не повинен своїм рішенням замінювати функції нотаріальної контори, а спадкоємець повинен набувати право власності на спадкове майно лише після оформлення його спадкових прав в нотаріальній конторі зі сплатою відповідного державного мита при оформленні спадщини.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, яка подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121  ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

         У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2, в інтересах та за дорученням якої діє ОСОБА_3 до Макіївської міської ради про визнання права власності  залишити без руху.

Надати ОСОБА_2  строк для усунення недоліків, якій не може перевищувати п’яти днів з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Роз’яснити ОСОБА_2, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений  судом, позовна заява може бути  визнаною  неподаною і повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Всі документи на виконання ухвали суду слід надсилати з посиланням на номер справи „2-789/2011”.

Суддя: