Справа № 2-а-810/11

ПОСТАНОВА

іменем України

27 квітня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Дігтярь Н.В.,   

розглянувши в м.Верхньодніпровськ в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

                                                                                   ВСТАНОВИВ :

       08 квітня 2011р позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності відповідача в частині невиплати додаткової пенсії в розмірі,  меншому ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії, виплата якої передбачена ст51 Закону України від 28 лютого 1991р №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірах, передбачених Законом- в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 08 жовтня 2010року, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, отримує додаткову пенсію, розмір призначеної та виплачуваної йому додаткової пенсії не відповідає розмірам, встановленим ст.51 вказаного Закону, а на його звернення відповідач відмовився привести її у відповідність з Законом, посилаючись на правомірність своїх дій.

Відповідач надав суду заперечення, позовні вимоги не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість своїх дій.

       Дослідивши докази по справі, з'ясувавши обсяг позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючими підставами:

       ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987р 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №008862, виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 17 липня 1997року безстроково. Позивач перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій ГУПФУ у Дніпропетровській області та отримує пенсію  призначену відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

        Також отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується запереченням ГУПФУ у Дніпропетровській області. Розмір додаткової пенсії нараховується у розмірі 15% від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність.

        В березні 2010року позивач звернувся до УПФУ у Верхньодніпровському районі з заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС 2 категорії відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке задоволено не було.

.

        Судом встановлено, що позивач має право на отримання додаткової пенсії на підставі ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Статтею 51 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2,3,4. особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. визначеного законом (стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

        Суд вважає, що правовою підставою позовних вимог є частина третя ст.67 зазначеного Закону, відповідно до якої у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум», ч.3 ст.4 якого передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в Закону «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

       Ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»з 3 квітня 2010року для осіб, які втратили працездатність, встановлено прожитковий мінімум з липня 2010р-709грн., з жовтня 2010р- 723грн., з грудня 2010р- 734грн.

       Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку позивачеві додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на період виплати додаткової пенсії.

       За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату та додатковою пенсією з 09 серпня 2007року. Підставою для звернення позивача до суду є дії відповідача щодо застосування ним правових актів при нарахуванні соціальних виплат. Визначаючи дії протиправними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача як особи, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеним вище Законом.

        Суд вважає за можливе не визначати кінцевої дати періоду за який потрібно здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій, зобов’язавши відповідача здійснювати вищезазначені виплати до зміни правового регулювання здійснення нарахування та виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163, 183-2,  КАС України, -

                                                                         ПОСТАНОВИВ :

         Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

         Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії як особі,  яка віднесена до 2 категорії, у розмірах, менших, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії як особі,  яка віднесена до 2 категорії, у розмірах, передбачених ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»-30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з  08 жовтня 2007року до зміни правового регулювання здійснення нарахування та вищезазначених виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду  протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Суддя                                                                                                              Н.В.Дігтярь