Справа  1-234/11

В И Р О К

Іменем     України

28 квітня 2011 року                                                      Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді –               Мармаша В.Я.,

при секретарі –                              Магеровській Ю.Я.

з участю прокурора  –                               Проданець Н.В.

захисника –                                        ОСОБА_1

підсудного –                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє  неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого: ПП «Ментор Плюс»монтажником по ремонту автомобілів, раніше не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_6,-

за ст. 185 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 25.01.2011 р. близько 03.00 год., знаходячись на вул. Лисинецькій, 11В у м. Львові, з автомобіля марки «ВАЗ-2101»д.н.з. А2073ІН таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3, а саме: 20 літрів бензину марки «А-92»загальною вартістю 167 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 25.01.2011 р. близько 03.00 год. він їхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ-21099»та зупинився на вул. Пасічній у м. Львові, оскільки у нього закінчився бензин. Оскільки не мав грошей, щоб заправити автомобіль, пішов в сторону будинків, де за допомогою шлангу викрав із бензобаку одного з автомобілів марки «ВАЗ»20 літрів  бензину, які злив у власну каністру, й пішов у напрямку власного автомобіля, біля якого згодом був затриманий працівниками міліції.

Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались.

Таким чином, суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна. Його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 185 КК України.

Обираючи підсудному покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та праці характеризуються позитивно.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та обрати йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                          Мармаш В.Я.