Справа  1-353/11

В И Р О К

іменем  України

27 квітня 2011 року                                     Личаківський районний суд м.Львова

в складі :          

головуючого судді -                              Гирич  С.  В.

при секретарі -                              Мединській Л.С.

з участю  прокурора -                    Букаловського Р.О.

підсудного -                                        ОСОБА_1

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну  справу про звинувачення:

ОСОБА_1 Мар'ян Володимирович , 27.10.1982р.народження, уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді опалювача у Львівському дошкільному навчальному закладі яслах-садку №25, не одружений, раніше не судимий, військовозобов’язаний; прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3,  - за ч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 24 лютого 2011 року біля 17 год. 00 хв., перебуваючи в маршрутному таксі №29-А, що рухалося по вул. Личаківській у м. Львові,  маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав із жіночої сумки гаманець потерпілої ОСОБА_2, в якому знаходилися банківські картки на її ім’я, а також грошові кошти в сумі 520 грн., які належали потерпілій, всього на загальну суму 600 грн.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні винність у інкримінованих злочинах визнав повністю, суду показав, що 24.02.2011р. біля 16.30 год. по вул. Ш.Руставелі в м. Львові зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_3, з яким вирішили поїхати в один із барів по вул. Личаківській в м. Львові, щоб там відпочити. На пл. Митній в м. Львові вони сіли у маршрутне таксі №29-а, що рухалося по вул. ОСОБА_4 в напрямку від центру. Оскільки в маршрутному таксі було багато пасажирів, а тому вони із ОСОБА_3 заходили в автобус через різні двері та під час руху знаходилися в різних кінцях. Безпосередньо він зайшов через задні двері та коли автобус рушив, побачив незнайому дівчину, яка на руці зігнутій в лікті тримала жіночу сумочку чорного кольору, яка була наполовину відкрита. Побачивши у відкритій сумочці гаманець, він його викрав та попросив водія на зупинці вул. Чехова зупинити транспортний засіб. Вийшовши разом з ОСОБА_3 з автобуса, вони пішли вверх по вул. ОСОБА_4, про крадіжку гаманця він ОСОБА_3 нічого не говорив. В цей час до них під’їхав автомобіль з працівниками міліції, які підійшли до них, так як він себе поводив нервово та при встановленні особи він зізнався, що викрав гаманець у дівчини в маршрутному таксі. Їх обох доставили у ОСОБА_4, де викрадений гаманець було вилучено. У скоєному розкаюється.

Крім показів підсудного, його винуватість у скоєному злочині доведена наступними доказами.

З показів потерпілої ОСОБА_2, даних на досудовому слідстві (а.с.31), вбачається що 24.02.2011р. біля 16.30 год. вона прийшла на площу Митну в м. Львові де очікувала маршрутне таксі біля 25 хв. Після цього вона сіла в маршрутне таксі №29-а, щоб доїхати в гуртожиток по вул. Медової Печери в м. Львові. Гроші для оплати проїзду вона підготувала заздалегідь стоячи на зупинці, а тому в салоні маршрутного таксі гаманець не діставала. Зайшовши в салон автобуса і по ходу його руху вона нічого особливого не помітила, оскільки він був переповнений пасажирами, свою сумочку вона тримала на зігнутій в лікті руці. Коли вона вийшла з маршрутного таксі на вул. Медової Печери в м. Львові, вирішила зайти в магазин, щоб придбати продукти харчування. Однак в магазині виявила відсутність гаманця, в якому знаходилися читацький квиток, кошти в сумі 520 грн. та дві банківські картки. Всього в неї викрадено майно на загальну суму 600 грн. Після цього вона повернулася в гуртожиток, а наступного дня звернулася із письмовою заявою у ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. В процесі розслідування справи, особа, яка викрала гаманець встановлена, всі викрадені речі їй повернуті.

З показів свідка ОСОБА_3, даних на досудовому слідстві (а.с.62-63) вбачається, що 24.02.2011р. біля 16.30 год. по вул. Ш.Руставелі в м. Львові він зустрівся із підсудним, з яким давно не бачилися, а тому вирішили поїхати в один із барів по вул. Личаківській в м. Львові, щоб там відпочити. Вони пішки дійшли до пл. Митна в м. Львові де сіли у маршрутне таксі №29-а, що рухалося по вул. ОСОБА_4 в напрямку від центру. Оскільки в маршрутному таксі було багато пасажирів, а тому він зайшов в автобус через середні двері, а підсудний через задні двері. Під час руху автобуса вони один одного не бачили. Коли вони проїжджали біля зупинки «Університет ветеринарної медицини»він почув, як підсудний попросив водія зупинити автобус, після чого вони обоє вийшли з маршрутного таксі. Пройшовши декілька метрів, до них підійшли працівники міліції, яким при встановленні особи підсудний зізнався, що викрав гаманець у дівчини в маршрутному таксі, після чого їх обох доставили у ОСОБА_4 Про вчинення підсудним злочину йому нічого не було відомо.

З протоколу вилучення від 24.02.2011р. (а.с.9) вбачається, що 24.02.2011р. в приміщенні ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, в присутності понятих, у ОСОБА_1 вилучено жіночий гаманець коричневого кольору в якому знаходилися гроші в сумі 520 грн., студентський квиток на ім’я ОСОБА_2 правничого коледжу ЛНУ ім. І.Франка, читацький квиток, кредитна картка «Приватбанк»та банківська картка «Кредобанк»на ім’я ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_1 пояснив, що вказаний гаманець він викрав у дівчини в маршрутному таксв №29-А.

Таким чином винуватість підсудного у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він таємно заволодів чужим майном потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 600 грн.

Призначаючи покарання підсудному, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання є щире каяття у скоєному, сприяння органам слідства у  розслідуванні справи, відшкодування шкоди шляхом повернення викрадених речей.

Обставин, що обтяжують покарання –не встановлено.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, по місцю проживання та місцю праці характеризується позитивно, на обліках у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері та Львівському обласному державному клінічному наркологічному диспансері не перебуває, на даний час шкода потерпілій відшкодована.

Тому суд вважає, що  виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства та відбуття покарання, а тому суд обирає йому покарання  у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від обраного покарання із випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 Мар’яна Володимировича визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_1 Мар’яну Володимировичу за ч.1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від обраного  покарання  з випробуванням встановивши йому іспитовий термін 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не змінювати постійне місце проживання без відома органів кримінально-виконавчої установи, періодично з’являтися до них на реєстрацію.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу  проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: жіночий шкіряний гаманець коричневого кольору, гроші в сумі 520 грн., читацький квиток наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка №3000048 на ім’я ОСОБА_2, кредитну картку «Приватбанк»№5577 2129 0324 5101 та банківську картку »№4382 5355 0013 2423 на ім’я ОСОБА_2, -  повернути потерпілій ОСОБА_2

          На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, протягом 15 діб до апеляційного суду Львівської області.

Суддя:                                                                                          Гирич  С.   В.