Справа №  2-а-996/11

          П О С Т А Н О В А             

                                                    І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

     27 квітня 2011 року    Суддя Тарутинського районного суду Одеської області    Топал  О.  К., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду в України в Тарутинському районі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язати вчинити певні дії та стягнути недораховану пенсію,

В С Т А Н О В И ЛА:

12 квітня 2011 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, про визнання безпідставною відмову  в нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги та просить  зобов’язати відповідача вчинити певні дії  по виплаті соціальної допомоги як дитині війни, що передбачено ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 01.04.2010 року по 01.04.2011.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду термін, заперечення проти позову не подав.

 Ухвалою суду від  12.04. 2011 року позовні вимоги позивачки в частині виплат

соціальної допомоги за період з  01.04.2010 року  по 11.10.2010  року були залишені без розгляду, у зв’язку  з пропущенням строку звернення з адміністративним позовом та відсутністю підстав для його поновлення.

       Згідно ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за шість місяців до дня звернення до суду. Відповідно до ч.2 ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження.

         Дослідивши матеріали справи дійшла висновку що позовна заява за період з  11.10.2010 року по 01.04.2011  року підлягає задоволенню за таких підстав.

     Так згідно наданих матеріалів встановлено, що позивачка є громадянкою України та відповідно до  ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, якій повинна виплачуватись  соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за № 2195-4 від 18.11.2004 року. Проте в позові позивач посилається на те, що у вказаний в позові період  вищезазначені виплати не проводились в повному обсязі.

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

       Частиною 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

   Згідно відповіді УПФ України в Тарутинському  районі, позивачці  з 01.01.2008 року здійснюється виплата державної соціальної допомоги,  як «дитині війни»у розмірі 10% прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів  за № 530 від  22.08.2008 року, тобто, нарахування  та виплата   зазначеної доплати  проводилася  в розмірах менших, ніж визначено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за № 2195-4 від 18.11.2004 року. Вищенаведені виплати відповідач мотивує тим, що на законодавчому рівні не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відносно дітей війни.

       Однак з такими твердженнями погодитись на можна.

   В пенсійному законодавстві розмір пенсії за віком передбачено ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», інший  нормативно-правовий акт, який би визначав розмір або встановлював інший розмір - відсутній. У зв’язку з чим  приймаю до уваги положення ч.3 ст. 28 зазначеного закону, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом. Наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених Конституцією гарантій та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

       Таким чином, відповідач повинен здійснити доплату до пенсії позивачці з розрахунку 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Конституційного суду  від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008 положення п.п.41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»було  визнано неконституційним.

        З 22 травня 2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Вважаю,  що зазначену соціальну допомогу повинен виплачувати саме відповідач з наступних підстав. Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 до основних засад Пенсійного фонду України відноситься зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування  та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду  України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

       Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»соціальне забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

       В зв’язку з тим, що УПФ України в Тарутинському районі нараховує та виплачує пенсії з коштів державного бюджету, а не з власних коштів як юридична особа в рішенні суду не зазначається сума стягнення.

            На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст.99, 100, 160, 161-163 КАС України,   

П О С Т А Н О В И ЛА:

           Адміністративний позов   ОСОБА_1  -   задовольнити.

        Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії  ОСОБА_1   в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з   11.10.2010 року по 01.04.2011 року.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області здійснити нарахування та виплатити  ОСОБА_1  щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  за період з  11.10.2010 року по 01.04.2011  року з урахуванням фактично виплачених сум.    

            Постанова підлягає негайному виконанню.

      Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана  у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

          Суддя:                                                                                О.К.Топал