Справа № 2-188/11 року

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕНЕМ   У К Р А Ї Н И

25.02.2011 Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді -  Фабіжевський  С.  А          

при секретарі Чашуріна  К.  В.,

          розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 289 грн. 00 коп.,

в с т а н о в и в:

          Позивач наполягав на стягненні з відповідача 289 грн. за договором позики та всі судові витрати.

          Відповідач позов не визнав у повному обсязі, вказуючи, що він брав не гроші, а горілку.

          Вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.

          Встановлено, що за умовами цивільної угоди сторони уклали між собою правочин позики. Згідно цього позивач позичив відповідачу 275 грн. 00 коп., які останній зобов’язався віддати в жовтні місяці 2009. При цьому, сторони дотрималися письмової форми угоди. Про це свідчить розписка з власним підписом відповідача (від 25 вересня 2009 року (на суму 275 грн.), яку останній не спростовував. Але, зобов’язань своїх за договором відповідач не виконав та гроші не віддав.

          Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

          Згідно положень ст. 1046 ЦК України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або інші речі, визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором. Якщо договором  не  встановлений  строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена   позичальником   протягом тридцяти   днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

          Задовольняючи позов у повному обсязі, суд повинен керуватися положеннями ст. 88 ЦПК України і стягнути з відповідача на користь держави 51 грн. 00 коп. державного мита, та з нього ж на користь держави 120 грн. ІТЗ, бо позивач як інвалід ІІ групи на підставі п. 18 ст. 4 декрету КМ України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року за № 7-93, від сплати державного мита звільняється (посвідчення серії АВ № 272608 від 31 березня 2004 року).

          Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути і витрати на юридичну допомогу у сумі 150 грн..

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 88 п. 1, 2 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 28 п. 1 п.п. 3, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 00 коп. за договором позики, та 150 (сто п’ятдесят) грн. юридичної допомоги, а всього 425 (чотириста двадцять п’ять) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави у розмірі  51 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення

          С у д д я                                 ОСОБА_3  А