Справа № 2-247/11                                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

  05 травня 2011 року         місто Кіровське          

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого –судді                                   Карабан І.І.

при секретарі                                             Єфременко О.М.

за участю  позивача                                  ОСОБА_1

                  представника відповідача     ОСОБА_2, ОСОБА_3.

розглянувши    у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства  «Шахта «Комсомолець Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2011 р. ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною  заявою до  ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» (далі Шахта) про  стягнення з відповідача  у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням,  30000 гривень, мотивуючи свій позов тим, що  перебував в трудових відносинах з відповідачем, працював на підземних роботах проходчиком 5 розряду, підземний стаж роботи у відповідача склав більше 16 років. Висновком   МСЕК    від 14 серпня 2008 року йому  вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності  у розмірі  40%   в зв'язку  з  професійною  хворобою -   вібраційна хвороба ІІ стадії,   встановлена 3 група інвалідності.  В зв’язку з професійним захворюванням   вимушений періодично проходити курси лікування.    В зв'язку з професійними захворюваннями   відчуває фізичні і моральні страждання, оскільки змінився його звичайний склад життя, можливості  обмежені, для організації свого життя потрібні додаткові  зусилля, не може займатися роботою  по господарству,   звертається за допомогою до інших осіб, обмежено спілкування  з родичами та друзями,  постійно відчуває болі,  систематично проходить лікування та вимушений постійно приймати ліки.    Просив також поновити пропущений строк, оскільки після МСЕК постійно хворіє, в нього погане самопочуття.

Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити,  пояснив, що  внаслідок професійного захворювання  в нього постійно болять руки, із-за чого проходить систематично лікування, приймає  знеболюючі ліки, його пригнічує такий стан здоров’я, не може займатися фізичною працею,   відчуває себе неповноцінним,    не може проводити час зі своїм малолітнім онуком, взяти його на руки,   відчуває себе відірваним від життя, все це викликає моральні страждання та переживання.

Представник відповідача ОСОБА_3., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні 27 квітня 2011 року,  позов не визнала   та пояснила, що позивач при прийомі на роботу  був повідомлений про тяжкі умови праці.   Позивачем не надано доказів того, що йому завдано моральну шкоду. Крім того, вважає, що в теперішній час не має норми права, яка регулює ці правовідносини,   позивач застрахований, і на нього не може розповсюджуватися ст.237-1 КЗпП України, 01 січня 2008 року  чинним законодавством не встановлена відповідальність за відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.   Позивачем пропущено строк звернення до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні 05 травня 2011 року, позов не визнала з тих підстав, що і представник відповідача ОСОБА_3

Заслухавши  пояснення позивача, представників   відповідача, дослідивши  докази по справі, суд вважає,  що позов позивача обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню з   наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12 лютого 2001 року по  04 серпня 2008 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював   проходчиком підземним 5 розряду   з повним робочим днем під землею. (а.с.9-14)   

01 серпня 2008  року  актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено у позивача професійне захворювання   - вібраційна хвороба ІІ ступеню, яке виникло внаслідок  недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля,  тривалої роботи в умовах дії  шкідливих факторів виробництва, причинами професійного захворювання є  еквівалентний корегований рівень локальної вібрації на робочому місці проходчик за віброшвидкістю 115 дбА, допустимий рівень 112 дбА протягом 30% зміни, несприятливий мікроклімат,   категорія праці 3 кл. 1 ст.  по локальній вібрації (а.с.29)  

Донецькою обласною МСЕК № 3 14 серпня 2008  року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40 %  у зв’язку з професійним   захворюванням   – вібраційна хвороба,  безстроково, встановлена 3 група інвалідності  з причин професійного захворювання. (а.с.30,31,56,57)

Висновком № 2241 від 13 червня 2008  року  лікарняно-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань  у позивача встановлено   вібраційну хворобу ІІ ступеню –синдром вегето сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок зі стійкими нейротрофічними  порушеннями в кістках рук у вигляді  кистовидних просвитів в головці 3 пястної кістки лівої кісті, тендиноз ліктьових  відростків обох ліктьових кісток. ДСА ліктьових суглобів з больовим синдромом, легким обмеженням функції. Захворювання професійне, встановлене вперше.   Відповідальною  професією є проходчик  (л.д.21).

Під наглядом Кіровської ЦГБ  знаходиться з 1989 року,   після встановлення професійного захворювання  з   27 листопада по 6 грудня 2008 року, з 30 квітня по 12 травня 2009 року, з 10 листопада 2009 року, з 2 лютого по 12 лютого 2010 року, з 11 по 26 травня 2010 року, з 18 по 28 жовтня 2010 року, з 02 по 12 лютого 2011 року проходив курси амбулаторного та стаціонарного  лікування в зв'язку з загостренням   професійної хвороби.  З 16 жовтня по 6 листопада 2009  року проходив курс стаціонарного лікування (а.с. 55).

Відповідно до  ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.158 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати  заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Частиною 1 ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели  до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз’яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав  працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання  робіт к небезпечних для життя і здоров’я умовах, яке призвело  до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової)   шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

          Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, який полягає в моральних стражданнях у зв’язку з фізичними стражданнями, яких позивач  зазнає в зв'язку з  пошкодженням здоров’я, в порушенні нормальних життєвих зв’язків внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, зміні умов    та звичайного ритму його життя, не можливості займатися звичними для нього заняттями, порушенні відносин з оточуючими людьми, доказано дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування професійного захворювання, довідками МСЕК, витягами з історії хвороби, амбулаторної карти. Ушкодження  здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає більшої моральної шкоди. Тому втрата позивачем працездатності,  що встановлено  висновком МСЕК, вже саме по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров’я потерпілого погіршено.

Задовольняючи позов частково, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в частині   відсутності норми права, яка регулює спірні правовідносини та обов'язок  відшкодовувати моральну шкоду Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в порядку ст.9 Закону України «Про охорону праці», оскільки   Фонд соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних  захворювань  України на час виникнення спірних правовідносин, в зв'язку  із зміною спеціального  закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, і тому  у разі  отримання працівником  професійного захворювання в цей період він набуває права на відшкодування моральної  шкоди на загальних підставах, встановлених законом.   

 Згідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового  спору безпосередньо  до суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався  або повинен був дізнатися про порушення свого права .

Оскільки позивачу моральна шкода спричинена в наслідок пошкодження здоров’я, стан  здоров’я його погіршується, він продовжує хворіти і в теперішній час, то суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, а тому клопотання позивача про поновлення строку   заявлено надмірно.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд  враховує характер та об’єм фізичних та душевних страждань, які зазнав  та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя і вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди на суму      12000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню  з відповідача у  дохід держави судовий збір у розмірі  8 гривень 50 копійок та на користь міського бюджету  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 гривень..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 158, 237-1, 233 КЗпП України, ст. ст. 15, 88, 213, 215 ЦПК України,  суд, -                                                                      

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»  на користь ОСОБА_1  в відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.

Стягнути з   Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»судовий збір у розмірі 8 (вісім)  гривень 50 копійок  в дохід держави.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» на користь міського бюджету  м. Кіровське   витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи  у розмірі 15  (п’ятнадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Апеляційна скарга на рішення суду подається  до  Апеляційного суду  Донецької області   через Кіровський міський суд  Донецької області протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                                                

            Суддя:                                                                     І.І.  Карабан