Справа №  2-а-304/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Ченченко Т.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними  та зобов*язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області з позовом про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, в обґрунтування якого зазначив, що він є інвалідом 3-ї групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку у відповідача. Згідно частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках пенсія інвалідам 3-ї групи, у яких встановлений зв’язок захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС не повинна бути менше 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю у розмірах: інвалідам 3-ї групи –50% мінімальної пенсії за віком. Згідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином просив суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоотриманий розмір пенсії з 1 листопада 2010 року та виплачувати пенсію з наступним збільшенням їх розміру відповідно із змінами діючого законодавства.

Відповідач в наданих суду запереченнях проти позову зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 23 липня 1990 року та отримує пенсію по інвалідності 3 групи. Інвалідність отримана внаслідок виконання обов*язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розмір пенсії з 6 листопада 2010 року складає 2106,19 грн., де 1960,00 грн. –основний розмір пенсії, 108,45 грн. –додаткова пенсія інваліду 3 групи, внаслідок ЧК, 37,74 грн. –підвищення згідно статті 42. Згідно з постановою Димитровського міського суду Донецької області від 5 листопада 2010 року у справі № 2а-722/10, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії із розрахунку 6 прожиткових мінімумів, встановлених для непрацездатних осіб з 1 серпня до 5 листопада 2010 року.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком. Стаття 50 цього закону передбачає встановлення особам, віднесеним до 1 категорії щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі інвалідам 3-ї групи –50% мінімальної пенсії за віком. Частиною 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто вважає, що цей розмір мінімальної пенсії не може застосовуватися для визначення розміру пенсій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.116 Конституції України, КМУ забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. За змістом ст.63 Закону, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок бюджету.

З 1 січня 2008р. були внесені зміни до ст.ст.50, 51, 52, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п.п.12, 13, 14, 15, 17 п.29 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Рішенням КСУ від 22.05.2008р. № 10-рп було визнано, що п.29 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.ст.50, 51, 52, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи»не відповідає Конституції України (є неконституційними). Але з метою збереження рівня соціального захисту окремих громадян, КМУ було прийнято постанову від 28.05.2008р. № 530 про деякі питання соціального захисту окремих громадян, яка набрала чинності з 22.05.2008р. постановою КМУ від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»були встановлені нові розміри мінімальних пенсій для інвалідів. Згідно постанови, основний розмір пенсії позивача не може бути менше ніж 870 грн. Але пенсія позивача значно більша від цього мінімального розміру пенсії, тому вважають, що пенсія позивачу нараховувалась відповідно до чинного пенсійного законодавства.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3-ї групи від захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи з 23 липня 1990 року (а.с. 10-11) щомісячно у розмірі 2106,19 грн. (а.с. 23). Встановлення розміру пенсії позивачу здійснено без врахування положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 23-26). Це встановлено на підставі довідок МСЕК, довідки та заперечень відповідача.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим 6 мінімальних пенсій за віком.

За змістом частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведені у запереченнях відповідача постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Згідно чинного законодавства, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає неприйнятними посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії слід провадити з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно. Позивачем ОСОБА_1 таку заяву подано 8 листопада 2010 року, тобто з урахуванням вимог статті 45 наведеного закону перерахунок мав би здійснюватися з 1 листопада 2010 року. Але позивач вже звертався до відповідача з аналогічним позовом лише за інший період і питання про перерахунок пенсії позивачу судом вже вирішувався, у тому числі, за період з 1 серпня по 5 листопада 2010 року, тому за даним позовом, суд вважає необхідним зобов*язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 6 листопада 2010 року.

З 1 жовтня 2010 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, змінився та склав 723 грн. Таким чином основний розмір пенсії інваліду 3-ї групи має складати: 723 грн. х 6 = 7338 грн. Додаткова пенсія: 723 грн. х 50% = 361,50 грн. Всього: 7699,50 грн.

У задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснювати виплату позивачеві пенсії з наступним збільшенням її розміру відповідно до змін діючого законодавства, необхідно відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком правового регулювання і не може встановлювати факт порушення прав позивача у майбутньому.

На підставі вищевикладеного, Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.28, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп та керуючись ст.ст.9, 11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163, 1832, 185-186, 256 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними  та зобов*язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 6 листопада 2010 року неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 6 листопада 2010 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених  частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: