Справа № 638/9357/21

Провадження № 1-кп/638/761/22

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226240000770 від 09.06.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, має непогашену судимість,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, визначено головуючим суддею ОСОБА_1 та передано головуючому 22.06.2021.

Ухвалою від 22.06.2021 призначено судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021226240000770 від 09.06.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України у судове засідання.

08.12.2021 через канцелярію суду потерпілим ОСОБА_4 подано заяву, якою він просить розглянути справу за його відсутності, претензій матеріального до обвинуваченого не має.

02.02.2022 прокурором також подано через канцелярію суду заяву, якою він просив враховуючи заяву обвинуваченого та відсутність претензій зі сторони потерпілого, розглянути справу за його відсутності та відсутності обвинуваченого.

ОСОБА_3 , у ніч з 08.06.2021 по 09.06.2021, точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно – небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, без дозволу власника, деревною палкою, яку знайшов неподалік, розбив переднє пасажирське вікно та через нього проник до автомобіля «Chevrolet Aveo» з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 , де залишився спати, порушивши тим самим гарантоване державою конституційне право кожного на недоторканість житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , складено та подано до суду заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненому інкримінованому йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та його заяву, в якій він вказав, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням відсутності заяв та клопотання від інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали справи, вважає доведеним, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який не працює, раніше неодноразово судимий та має непогашену судимість, обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття, обставина, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів і дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеженням волі на строк в межах санкції статті.

На підставі статті 75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 , від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речовий доказ - фрагмент палки дерев`яної, який постановою про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 10.06.2021 визнано у якості речових доказів та направлено на зберігання в камеру схову ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області, квитанція № 1592 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня отримання його копії через суд першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СУДДЯ: ОСОБА_1