Справа №: 653/2561/15-ц

Провадження № 2-п/653/3/22

У Х В А Л А

іменем України

15 лютого 2022 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Шапорової А.С., представника заявника ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.10.2015р. в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20.10.2015 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 148,1 кв.м., в т.ч. житловою площею 62,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на зазначений будинок.

04.08.2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.10.2015 року та скасувати вказане заочне рішення по справі № 653/2561/15-ц.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що йому не було відомо про розгляд справи, оскільки він не отримував ні копії позовної заяви, ні судові повістки, ні копію заочного рішення. Дізнався про існування рішення лише наприкінці липня 2020 року, після ознайомлення дружиною ОСОБА_2 з матеріалами справи. Вважає, що суд належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи, провів розгляд справи за його відсутності, що на його думку є порушенням норм процесуального права. Крім цього, зазначив, що у зв`язку із не повідомленням його про розгляд справи, він був позбавлений можливості заперечувати проти позову, надавши відзив.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився. Про час і місце розгляду заяви був повідомлений, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Свої інтереси довірив представляти ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити заяву, поновити строк та скасувати заочне рішення, призначивши розгляд справи. В обґрунтування вимог щодо перегляду заочного рішення зазначив, що відповідач ОСОБА_3 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, йому не направлялося рішення суду, а тому він був позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях, надати відзив. Запереченнями проти позовних вимог позивача ПАТ «Дельта-Банк» є те, що договір іпотеки був укладений в порушення вимог чинного законодавства, а тому є недійсним. Крім того, позивачем при звернення з позов до суду, був порушений строк давності, про який відповідач мав намір заявити, якби був обізнаний про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду повідомлявся. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Третя особа, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Вислухавши представника відповідача ОСОБА_1 , третю особу ОСОБА_2 , вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_3 та третій особі ОСОБА_2 направлялась за адресою їх реєстрації та проживання судова кореспонденція:

- ухвала про відкриття провадження разом з позовом і доданими документами. Згідно повідомлень зазначені документи були вручені особисто заявникам (т.1 а.с.49-50);

- судові повістки на 14.10. та 20.10.2015р., однак поштова кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута на адресу суду у зв`язку із «закінченням строку зберігання». (т1 а.с.54-55, 63);

- копія заочного рішення від 20.10.2015р. Згідно повідомлень рішення було вручено особисто ОСОБА_3 та ОСОБА_2 02.11.2015р. (т1 а.с.65-66).

Жодних доказів про те, що відповідач не проживав за зареєстрованою адресою, а тому не міг отримати судові повістки та рішення, суду не надано.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що заявнику було відомо про наявність судового провадження у 2015 році, а звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення в серпні 2020 року.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, пропущений заявником строк тривалістю більше 4 років є занадто тривалим у часі, а причини пропуску не є об`єктивними, а тому не можуть бути визнані поважними.

Заявником не надано доказів, які б свідчили про поважність пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 20.10.2015 року.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.10.2015р. в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки -залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст. 287 ЦПК України).

Повний текст ухвали складено 21.02.2022р.

Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова