Справа № 2-а-400/2011

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         03.03.2011 року  о 12 год. 00 хв.  суддя Слов`яносербського районного суду ОСОБА_1 розглянувши у скороченому провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі   Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року  позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, посилаючись на ту обставину, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії, інвалідом 1 групи з 20.10.2010 року, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначений розмір пенсії для інвалідів 1 групи  повинен бути не нижчим 10 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державна та додаткова пенсія підвищується у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Стаття 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»встановлює з 1 грудня 2010 року прожитковий мінімум у розмірі 734 грн., а  стаття 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлює з 1 січня 2011 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 750 грн. Проте, розмір його пенсії є меншим за визначений законом. Позивач звернувся до відповідача з заявою з проханням перерахувати пенсію по інвалідності, виходячи з 10 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з 100 % мінімальної пенсії за віком, нащо отримав письмову відмову. Просить визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови у обчисленні державної та додаткової пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату  пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 100% мінімальної пенсії з 1.01.2011 року з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за відповідний період.

Відповідач надав суду заперечення, у яких посилається на наступне. Згідно Закону України від 25.03.2005 року № IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та інших законодавчих актів України внесені доповнення в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»п. 3 викладено в такій редакції «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом». Оскільки позивач отримує пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.1991 року, то застосування для розрахунку пенсії п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб не передбачене. Тобто, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, ч. 1 цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. А отже для визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, він не застосовується. Позивач отримував пенсію по інвалідності від загального захворювання з 8.08.1994 року. З 20.10.2010 року на підставі довідки МСЕК від 25.10.2010 року № 502258 отримує пенсію по інвалідності першої групи в розмірі фактичних збитків, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році. Відсоток непрацездатності встановлено довідкою МСЕК від 25.10.2010 року № 011594 –90 % з 20.10.2010 року.  Також зазначено, що відповідно до ст. 63 Закону фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховується при визначенні між бюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством. Оскільки Державним бюджетом України не було передбачено виплату пенсії в розмірі 100 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, а Пенсійний фонд України має свій бюджет, яким передбачені витрати, пов’язані з виплатою пенсій та інших державних соціальних допомог найменш забезпеченим верствам населення та затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України згідно п. 8 Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України не містить положень щодо виплати пенсії в розмірі 100 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком і виділення коштів на фінансування таких виплат у бюджеті Пенсійного фонду України не передбачено. З цього виходить, що бюджет Пенсійного фонду України та пов’язані з ним витрати формується окремо від Державного бюджету України на відповідний рік. У зв’язку з цим підстав для перерахунку пенсії позивача немає, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 157442 від 15.11.2010 року, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за 1 групою інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК за № 502258 від 25.10.2010 року позивачу встановлена перша група інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного з  впливом аварії на Чорнобильській АЕС з 20.10.2010 року безстроково. Розмір призначеної та отримуваної ним пенсії з 20.10.2010 року по 23.11.2010 року складає: основної пенсії 1200 гривень, додаткової пенсії 216,90 гривень; з 24.11.2010 року по 30.11.2010 року складає: основної пенсії 1200 гривень, додаткової пенсії 216,90 гривень; з 1.12.2010 року по 31.12.2010 року складає: основної пенсії 1200 гривень, додаткової пенсії 220,20 гривень.

          Судом встановлено, що позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі із заявою, в якій просив зробити донарахування призначеної йому пенсії, встановивши основну пенсію щомісячно у розмірі 10 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію щомісячно у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

В листі Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі за № 189/02-32 б від 25.01.2011 року зазначено, що для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав, розмір пенсії визначено згідно чинного законодавства.

Суд вважає таку відмову в перерахунку розміру пенсії неправомірною.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 1 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 10 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»таким інвалідам 1 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

      Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

      Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

      Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 1 групи - у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності –130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 3 ст. 54 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом  конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначається  на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може  коригуватися  іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у таких розмірах: з 1 січня 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у таких розмірах: з 1 січня 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривень,  з 1 жовтня - 784 гривень, з 1 грудня - 800 гривень

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та від 16 липня 2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” спростовується також приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно  до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу неправомірними, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком з 1.01.2011 року.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст. 24 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167, 183 - 2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області щодо  призначення та виплаті пенсії ОСОБА_2 неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області провести донарахування та виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії з 1.01.2011 року з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснити, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом на відповідний період.

У відповідністю з ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                        Суддя                                                                                         Котелевський В.О.