УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-20013/2011 Головуючий в суді першої
Категорія № 20 (4) інстанції – Кулігіна Т.Д. Доповідач – Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
розглянувши в порядку ст..197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про скасування акту про порушення правил користування електричною енергією для населення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року відповідача-Відкрите акціонерне товариств «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі – ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») зобов’язано підключити подачу електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 (1/2 частина будинку) в м. Кривому Розі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» про скасування акту В № 134126 від 21 квітня 2010 року про порушення правил користування електричною енергією для населення.
В апеляційній скарзі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також порушення прав відповідача. Зокрема, на його думку, задовольняючи вимогу позивача про відновлення електропостачання, суд порушив право Енергопостачальника на припинення подачі електроенергії, передбачене п.п. 35,36,37 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, а також позбавив відповідача права на отримання коштів, оскільки відновлення електропостачання – це оплатна послуга.
У своїх письмових запереченнях позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу суду без змін, оскільки вважають її законною і обґрунтованою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мешкають у належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з постачання електричної енергії, які надаються відповідачем.
Згідно акту №В 034126 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, складеному представниками відповідача 21 квітня 2010 року, позивачі допустили порушення п. 48 цих Правил, яке виявилось у самовільному підключенні до мереж ВАТ «Дніпрообленерго» - заземлення нульового дроту електропроводки в гаражі в прихованому місці (штучний нуль), фаза в третій клемі, при вимкненому запобіжнику (нуль) лічильник не працює, електроенергія споживається.
На підставі зазначеного акту 21 квітня 2010 року помешкання позивачів було відключено від електропостачання.
Не погодившись із актом, 28 квітня 2010 року позивачі звернулись до суду із позовом про його скасування та визнання дій представників відповідача неправомірними, а також із заявою про зобов’язання відповідача підключити подачу електроенергії до їх помешкання.
Ухвалою від 29 квітня 2010 року суддя суду першої інстанції задовольнив таку заяву та зобов’язав відновити подачу електроенергії до квартири позивачів до розгляду цивільної справи, при цьому послався на п. 6 ст. 3 ЦК України, 209 ЦПК України та виходив із того, що мають місце обставини, що дають підстави для негайного підключення електроенергії для нормальної життєвої діяльності.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком судді, оскільки він не відповідає нормам процесуального права.
Пославшись на ст.. 3 ЦК України, суддя суду першої інстанції не взяв до уваги, що вона встановлює лише загальні засади цивільного законодавства, одними з яких є, відповідно до ч. 6, справедливість, добросовісність та розумність, а статтею 209 ЦПК України визначено порядок ухвалення рішень, постановлення ухвал та їх форма.
Зазначені норми закону не передбачають можливість постановлення ухвал про зобов’язання відповідача вчинити певні дії до ухвалення судом рішення в справі.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання . Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.. 16 ЦК України, ст.. 4 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.. 208 ЦПК судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст.. 214 ЦПК).
Як убачається із матеріалів справи, позовна заява не містить вимоги щодо зобов’язання відновити електропостачання до квартири позивачів.
Також у справі відсутня заява позивачів про забезпечення позову шляхом зобов’язання відповідача підключити подачу електроенергії, яка б відповідала вимогам ст.. 151 ЦПК України.
За наявності заяви позивачів про забезпечення позову, оформленої та поданої у відповідності із законом, вжиття такого заходу, як зобов’язання відповідача відновити постачання електроенергії до помешкання позивачів, у межах заявлених ними позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та скасування акту про порушення Правил користування електроенергією для населення є також безпідставним.
За таких обставин підстави для постановлення ухвали за заявою позивачів щодо відновлення постачання електричної енергії відсутні, у зв’язку із чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати та відмовити позивачам у задоволенні заяви про зобов’язання відповідача підключити подачу електроенергії до їх помешкання.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» підключити подачу електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 (1/2 частина будинку) в м. Кривому Розі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух