Справа № 2-а-2596/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" квітня 2011 р. суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Глобине  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання дій  щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірах передбачених ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача  щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності та зобов»язання здійснити  перерахунок  пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67  Закону України від 28.02.1991 року № 796- ХІІ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі закон № 796-ХІІ).

Мотивував тим, що він є інвалідом ІІ групи  внаслідок захворювання,  пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 і отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст. ст. 50 та 54  закону № 796-ХІІ . Відповідно до  названого Закону пенсія  інвалідам ІІ групи  повинна бути не нижчою 8 мінімальних пенсій за віком,  а  розмір додаткової пенсії інвалідам II групи становити 75% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком  має відповідати прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  що  встановлюється Законами України «Про державний бюджет  України»на відповідний рік.  В порушення цих вимог відповідач, керуючись постановами  Кабінету  Міністрів  України  від  3.01.2002 року № 1,  від 27.12.2005 року   № 1293,  від 28.05.2008 року № 530, від  16.07.2008 року № 654,  здійснив нарахування та проводить виплату основної та додаткової пенсії в значно нижчому розмірі. Крім цього,  УПФ  не підвищує розмір державної та додаткової пенсій в разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилаючись на те, що розмір призначених і виплачуваних  йому пенсій не відповідає розміру, передбаченому  спеціальним  законом,  а також  на відмову Управління ПФ привести їх у відповідність з вимогами закону,  позивач прохав суд визнати дії відповідача неправомірними, та зобов»язати його здійснити відповідні перерахунки основної та додаткової пенсії, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат, починаючи з 13 січня 2011 року.

              Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 в яких прохав відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, внаслідок захворювання, яке пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обчислення його пенсії проведено відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку,  що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач є  інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Глобинському районі, з 02.01.2008 року одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, на підставі ст. 50 цього Закону, захворювання  пов»язане з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми  мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі  Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі  Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю) у розмірах, менших від восьми мінімальних пенсій за віком, та 75% мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54, ст. 50 , ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54, ч .3 ст. 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 13 січня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Керуючись ст.ст.8, 11, 22, 46, 64  Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.10, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7,8,9,10,11,71,159,160-163, 256 КАС України,    

П О С Т А Н О В И Л А:

            ОСОБА_2 Григоровича задовольнити.   

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, в розмірах передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком встановленої законом на час виплат.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії по інвалідності  відповідно до ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з підвищенням розміру  вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 13 січня 2011 року  та провести виплату з урахуванням вже проведених виплат.  

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з підвищенням розміру  вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  починаючи з 13 січня 2011  року, з урахуванням вже проведених виплат.

Постанова прийняття в порядку скороченого провадження підлягає до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський  районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.   Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною          

          Суддя                                                                                Т. В. Левицька