ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
05.06.06 Справа № 6/30-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Корпорації Аверс” від 13.04.06р.
на рішення Господарського суду Волинської області від 03.04.06р.
у справі №6/30-38
за позовом Українського державного центру радіочастот та нагляду за зв’язком „Укрчастотнагляд” в особі державної інспекції електрозв”язку по Волинській області, м.Луцьк
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Корпорації „Аверс”, м.Луцьк
про стягнення 510,27 грн.
за участю представників:
від позивача: Шемет І.К. –юрисконсульт (дов. від 27.02.2006р.)
від відповідача: Кондратюк В.В.- представник (дов. №37 від 31.01.06р.)
Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 03.04.2006р. по справі №6/30-38 (суддя Пахолюк В.А.) за позовом Українського державного центру радіочастот та нагляду за зв’язком „Укрчастотнагляд” в особі державної інспекції електрозв”язку по Волинській області, м.Луцьк до Відкритого акціонерного товариства „Корпорації „Аверс”, м.Луцьк про стягнення 510,27 грн. заборгованості, позовні вимоги задоволено .
Відповідач не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням звернувся у апеляційний господарський суд із скаргою про перегляд вищевказаного рішення, просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, оскільки останнє прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин по справі і з порушенням норм права.
В судовому засіданні 24.05.2006р. оголошувалась перерва до 5.06.2006р.
Представник скаржника в засідання суду з”явився, повністю підтримує вимоги викладені у апеляційній скарзі і наполягає на скасуванні рішення.
Позивач явку свого представника в засідання суду забезпечив, подав заперечення на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважає законним і підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Між сторонами по справі укладено 01.07.2002р. договір №304 на проведення комплексу заходів по створенню умов використання радіоелектронних засобів та забезпеченню їх електромагнітної сумісності.
На підставі вищевказаного договору позивач зобов'язувався забезпечувати захист смуги частот, що виділена замовнику від перешкод інших РЕЗ (електромагнітну сумісність), проводити вияв джерел індустріальних перешкод, повідомляти про них замовника, здійснювати їх усунення, здійснювати радіоконтроль та інспектування РЕЗ замовника, а відповідач - своєчасно проводити оплату комплексу заходів по створенню умов використання забезпечення ЕМС РЕЗ в термін до 15 числа поточного місяця або десяти банківських днів з моменту отримання платіжних документів. Згідно з пунктами 3.1., 3.3. договору визначено строки оплати комплексу заходів - до 15-го числа поточного місяця, або 10 банківських днів з часу виставлення рахунку. Оплата проводилась на підставі акту виконаних робіт, який щомісячно підписується сторонами.
На підставі Закону України "Про телекомунікації" було проведено реорганізацію Українського державного центру радіочастот, ДІЕ по Волинській області перетворено у Волинську філію Українського державного центру радіочастот, яка являється правонаступником прав та обов'язків ДІЕ по Волинській області, що визначено пунктом 1.1 Положення про Волинську філію УДЦР.
Згідно п.5 ч.2ст.6 Закону України „Про радіочастотний ресурс України” на користувача радіочастотного ресурсу України покладено обов’язок вносити платежі та збори, а також плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.
Викладене у апеляційній скарзі спростовується тим, що згідно з ч.4 ст.19 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування здійснюється на платних засадах за рахунок загальних користувачів у встановленому НКРЗ порядку, а проведення радіочастотного моніторингу використання радіочастотного ресурсу України та здійснення заходів щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобі є видом діяльності, який здійснюється УДЦР, то як встановлено п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про радіочастотний ресурс України" оплата за роботи, передбачені в договорі, повинна проводитись згідно чинних граничних тарифів на послуги ..., які затверджено наказом Держкомзв”язку від 15.02.2000р. за №29 та зареєстрованому в Мінюсті України №180 /4401 до приведення законодавства у відповідність із цим Законом. Інших нормативно-правових актів, які б встановлювали розмір оплати за проведення радіочастотного моніторингу решти послуг та робіт, здійснюваних УДПЦР, компетентними державними органами не прийнято.
Оскільки відповідач проводить діяльність, пов'язану із застосуванням радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, є користувачем радіочастотного ресурсу і дане твердження підтверджується актом прийому-передачі телевізійного обладнання Волинському ОРТПЦ для трансляції програм, яке являється власністю корпорації «Аверс», а тому посилання відповідача на відсутність телевізійного обладнання є необгрунтованими та не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, між сторонами по справі укладено договір на проведення комплексу заходів по створенню умов та використання радіоелектронних засобів та забезпеченню їх електромагнітної сумісності і погоджено порядок і умови розрахунків.
Факт надання відповідачу послуг по забезпеченню захисту смуги частот від перешкод інших РЕЗ підтверджує направлений на адресу відповідача акт виконаних робіт та рахунок на оплату їх вартості, протоколи замірів спектральних характеристик сигналу за 07.04.2005р. та 13.04.2005р. (наявні в матеріалах справи). Відповідач на адресу позивача жодних повідомлень про неналежне виконання позивачем договірних зобов”язань суду не подав.
Щодо посилання скаржник на розірвання договору в односторонньому порядку, то дане твердження як судом першої інстанції так і колегією суддів до уваги не приймається, оскільки згідно ст.188 ГК України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни(розірвання ) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Як передбачається ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається. З переписки, яка велася між сторонами вбачається , що позивач згоди на розірвання договору не дав. Крім того, дані листи не можуть бути твердженням розірвання договору, оскільки відповідач продовжував користуватись послугами позивача за укладеним між ними договором №304, що підтверджується наявними в матералах справи протоколами (а.с.12-15).
Згідно надісланого на адресу відповідача рахунку його заборгованість за квітень місяць 2005 року становить 471 грн.(а.с.16).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У додатку до договору сторони погодили розмір плати .
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
Отже, як вбачається із матеріалі справи відповідач оплату за отримані послуги своєчасно не провів і відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” та п.3.7 договору у разі несвоєчасної оплати за надані послуги відповідач сплачує за кожний день прострочення пеню, яка становить 36,58 грн. (з врахуванням уточненого розрахунку).
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, згідно поданого уточненого розрахунку річні становлять 11,73 грн.
Оскільки відповідач неналежно виконував зобов’язання, то суд першої інстанції правомірно стягнув усі нарахування за неналежне виконання договірних зобов”язань.
Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржник при наданих йому можливостях свою скаргу належними та допустимими документальними доказами не підтвердив.
З огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2006р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ на виконання постанови.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи №6/30-38 повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко