Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-789/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н.Ю.
26 Доповідач Белінська І. М.
УХВАЛА
Іменем України
19 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. –головуючої,
Гайсюка О.В.,
Савченко С.О.,
при секретареві –Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 27 січня 2011 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Хрещатик” в особі його Кіровоградської філії до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року ВАТ КБ “Хрещатик”, правонаступником якого є ПАТ КБ “Хрещатик” (а.с.172), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене майно.
Зазначав, що 22.08.2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав 270 000 гривень під 22% річних терміном на 3 роки. У забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором того ж дня було укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав у іпотеку банку квартиру.
Посилаючись на те, що позичальник належним чином не виконує умови договору щодо порядку повернення кредиту, визначеному п.4.4 договору, що призвело до утворення заборгованості у загальній сумі 26 574 грн.82коп. станом на 1.04.2009 року, - банк набув право дострокового стягнення всієї суми позики та нарахованих відсотків.
З цих підстав позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
У січні 2010 року позивач змінив предмет позову (а.с.98) і просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 292 510 грн.43 коп.
У лютому 2010 року позивач збільшив позовні вимоги (а.с.125) до 298 280 грн.69 коп. станом на 4.02.2010 року.
У квітні 2010 року Банк знову збільшив розмір позовних вимог до 312 524 грн.20коп. станом на 13.04.2010 року (а.с.149).
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 27 січня 2011 року позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 312 524 грн. 20 коп. заборгованості.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати це рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з”ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує на порушення ч.10ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, оскільки він не отримував повідомлення Банку з вимогою дострокового погашення всієї суми за кредитним договором, а отже звернення банку до суду з цим позовом було передчасним.
Відповідач у судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_6, яка заперечувала проти доводів скарги, дослідивши долучені до справи письмові докази та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Задовільняючи позов про дострокове стягнення частини позики, що залишилася, та сплату процентів на підставі ч.2ст.1050 ЦК України, суд першої інстанції встановив, що з січня 2009 року відповідач не повертає позивачу борг та не сплачує відсотки за користування грошима згідно із графіком, внаслідок чого, станом на 13.04.2010 року, він прострочив повернення кредиту в розмірі 111 003 грн.73коп. та 56 232 грн.38коп. відсотків, що є підставою для стягнення зазначеної заборгованості, дострокового стягнення частини позики, що залишилася, та пені за прострочення виконання зобов”язань.
Не заперечуюючи фактичних обставин справи, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не мав права звернення до суду з позовом про дострокове стягнення частини позики, що залишилася, оскільки, всупереч вимогам ч.10ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів” банк не надіслав йому письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та не дотримався строку, встановленого зазначеною нормою Закону, для добровільного виконання ним такої вимоги.
З долучених до справи листів-претензій, які банк направляв відповідачу з пропозицією погасити прострочену заборгованість про кредиту, останній з яких датований 3.04.2009 року, вбачається, що у разі невиконання зазначеної вимоги, банк повідомляв ОСОБА_5 про можливе звернення стягнення у такому разі на предмет іпотеки.
Проте, право позикодавця на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, у випадку невиконання позичальником обумовленого сторонами кредитного договору порядку повернення кредиту частинами (за графіком) передбачено Законом та п.5.2.2 кредитного договору.
Відповідач не заявив позов про визнання недійсним або частково недійсним кредитного договору з підстав невідповідності його умов положенням Закону України “Про захист прав споживачів”. Кредитний же договір не містить застереження, передбаченого ч.10ст.11 цього Закону. За таких обставин, доводи скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, обставини справи, яка знаходилася у провадженні суду першої інстанції більше ніж півтора року, у тому числі - рік після зміни позовних вимог, свідчать про те, що відповідач не мав можливості або наміру добровільно погасити заборгованість та ( або) достроково повернути частину позики, що залишилася. Отже, посилання відповідача на недотримання позивачем вимог ч.10ст.11 ЗУ “Про захист прав споживачів” не можна розцінити як порушення його прав як споживача.
Таким чином, доводи скарги не містять передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційнний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 27 січня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: