№ 0827/2-а-4211/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08  квітня   2011 року                                                                                               м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Гончар М.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  про зобов’язання  вчинити певні дії  та  визнання   бездіяльності неправомірною,-

ВСТАНОВИВ:

25 береня  2011 р. позивач  звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і просив визнати  протиправною  недоплату  сум  щомісячної  соціальної  допомоги, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.09.2010 року по теперішній  час;  зобов’язати відповідача  провести перерахунок  пенсії з 09.09.2010 року до чинного часу з урахуванням підвищення  її на 30%  мінімальної  пенсії за віком.

28.03.2011 року зазначений позов надійшов у провадження судді Гончар М.С., ухвалою суду від 28.03.2011 року скорочене провадження у справі відкрито в  частині позовних вимог  позивача в  межах  шестимісячного  строку звернення до суду, в  іншій частині - позов залишено без розгляду (а.с.8).

Копія цієї ухвали разом із копією позову та додатків до нього надіслана відповідачу.

Однак, відповідачем до суду не надано  письмових заперечень  на  позов.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в зв’язку із наступним.

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.(а.с.4)

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV (а.с.4).

Щодо вимог позивача стосовно виплат за 2010, 2011 рік суд виходить з наступного.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009 та 2010, 2011 роки законами України не була зупинена.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Більш того, згідно ст. 3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Встановлено, що рішенням  Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2010 року по справі № 2-а-5702/2010 відповідача вже було зобов'язано  зробити перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як  «дитині війни»за періоди з 13.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року  та з 01.01.2010 року по 08.09.2010 року (копія постанови а.с.8-9).

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року за період  з 25  вересня  2010 року по  08  квітня  2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року за період з 25  вересня  2010 року по 08  квітня   2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       М.С. Гончар