Справа №  1-34/11

В И Р О К

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 року Старосинявський районний суд

Хмельницької області

В складі:судді                              Баськова М. М.

при секретарі                              Басок Н.Д.

з участю прокурора                       Лютака Б.В.

потерпілого                                     ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Синява  кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, невійськовозобов'язаного, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 20.10.2004 р., вироком Старосинявського районного суду Хмельницької області за ч. 3       ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Постановою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05.10.2005 р.,  на підставі ст. 78 КК України скасовано звільнення відбування покарання з випробуванням, ОСОБА_3  направлений для відбуття покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. Постановою Шепетівського міського  суду Хмельницької області від 10.05.2007 р., на підставі ст. 82 КК України ОСОБА_2 невідбута частина покарання у виді позбавлення волі (1 рік 5 місяців 11 днів) замінена  покаранням у виді виправних робіт з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави, -

   за   ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186  КК України, -

В с т а н о в и в:

  На початку листопада 2010 року  близько 12 години ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки прийшов в господарство ОСОБА_2, що знаходиться по АДРЕСА_2, вибив скло на вхідних дверях до будинку та  зайшов в приміщення, де з кухні та веранди таємно викрав два табурета, вартістю 77 грн., а з кімнати викрав електропраску, вартістю 20 грн., чим завдав потерпілому матеріального збитку на 97 грн. Викрадені речі підсудний заніс до господарства ОСОБА_4, по АДРЕСА_3, де він тимчасово проживав в сараї.  

          25 листопада 2010 року близько 18 години ОСОБА_2, повертаючись з лісу, з метою вчинення крадіжки прийшов до господарства ОСОБА_5, що  по АДРЕСА_4, де шляхом вільного доступу, так як вхідні двері не були зачинені на замок,  зайшов до будинку потерпілої. Переконавшись, що потерпіла відпочиває на ліжку в кімнаті, ОСОБА_2 з  комори таємно викрав пластмасову каністру в якій було 9,5 літрів дизельного палива вартістю 62,7 грн., з якою він вийшов в веранду. В той же час в веранду зайшла потерпіла, проте ОСОБА_2, незважаючи на те, що був помічений потерпілою, продовжуючи злочинні дії, взяв покривало, яке було в веранді на стільці, обмотав ним викрадену каністру та вийшов з будинку. Викрадену каністру з дизельним паливом та покривало він заніс до свого господарства по АДРЕСА_1, де сховав каністру з дизельним паливом біля сушки сухофруктів, а покривало сховав в хліву.    

          Підсудний  ОСОБА_3 по суті пред'явленого обвинувачення  винним себе визнав повністю, не заперечував факт вчинення крадіжки та грабежу за обставин, як про це вище вказано, та показав, що на початку листопада 2010 року близько 12 години він проходив повз господарства ОСОБА_2, де проживала його сестра ОСОБА_6, та вирішив зайти до неї. Коли він постукав у вхідні двері і йому ніхто не відчинив, він розбив на них скло, відчинив їх та зайшов до будинку, звідки викрав два дерев'яних стільця та електропраску, які заніс в сарай в господарство ОСОБА_4, де він тимчасово проживав.

           По епізоду викрадення майна із будинку ОСОБА_5 підсудний показав, що в кінці листопада 2010 року він повертався з лісу та вирішив зайти до потерпілої, яка була жінкою його померлого дядька і якій він неодноразово допомагав по господарству.  Вхідні двері до будинку не були зачинені і він зайшов в кімнату та побачив, що ОСОБА_5 лежала на ліжку, після чого він зайшов в комору, взяв там пластмасову каністру з дизельним паливом для  заправки  лампи та зайшов в веранду, щоб взяти покривало та замотати каністру, бо вона була білого кольору. Коли він зайшов в веранду, то побачив там ОСОБА_5 та не звертаючи на неї уваги, взяв покривало та вийшов з будинку. Після цього він прийшов з викраденим майном до свого господарства де його заховав.  

              Крім визнання  ОСОБА_2 своєї вини, його винність у вчиненні злочину об'єктивно підтверджується зібраними у справі та  дослідженими в ході судового розгляду доказами:   

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, про те, що в листопаді 2010 року він прийшов до свого будинку по АДРЕСА_2., який він успадкував після смерті батьків і в якому тимчасово ніхто не проживав, та виявив, що на вхідних дверях розбите скло, а також з кухні та веранди  були викрадені два стільці та електропраска, яка була в кімнаті;    

- оголошеними судом показаннями під час досудового слідства потерпілої ОСОБА_5 про те, що 25.11.2010 р., близько 18 години вона перебувала у себе в будинку та вирішила закрити вхідні двері. Коли вона зайшла в веранду, то побачила чоловіка, якого не впізнала, так як було темно, і який тримав в руках її десятилітрову каністру з дизельним паливом. Незважаючи на її присутність, він взяв з стільця покривало та вийшов з будинку, забравши також каністру з дизельним паливом;

- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що в січні 2011 року вони були присутні як поняті під час відтворення ОСОБА_2 обстановки і обставин події викрадення майна із будинку ОСОБА_2 та будинку ОСОБА_5, в ході якого підсудний добровільно розповів як він проник до будинків потерпілих та викрав належне їм майно;     

- показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що вони були присутні як поняті під час огляду господарства ОСОБА_2 під час якого підсудний добровільно видав каністру з дизельним паливом та покривало;

- показаннями свідка ОСОБА_11 та  оголошеними судом показаннями під час досудового слідства свідка ОСОБА_12 (а.с. 84) про те, що вони були присутні як поняті під час огляду господарства ОСОБА_4, що по АДРЕСА_3, під час якого були виявлені та вилучені дві табуретки та електрична праска;  

- даними протоколів огляду господарств ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в ході яких потерпілі вказали на місця, де в їх будинках знаходилося викрадене підсудним належне їм майно (а.с. 6, 55);

- даними протоколів огляду господарств ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в ході яких підсудний добровільно видав викрадене майно (а.с. 27, 72);

- даними протокол у відтворення обстановки та обставин події із фототаблицями про те, що  ОСОБА_2 на місці показав і пояснив за яких обставин він зайшов до будинку ОСОБА_2 та до будинку ОСОБА_5 (а.с. 93).

- висновком експерта №44 від 19.01.2011 р., згідно якого за результатами судово-хімічної експертизи вилучена з господарства ОСОБА_2 та надана на дослідження рідина є дизельним літнім паливом (а.с. 40);

- висновком експерта №34т від 18.01.2011 р., згідно якого за результатами судово-товарознавчої експертизи вартість двох табуретів, вилучених у ОСОБА_2 становить 77 грн   (а.с. 77);

- довідкою про вартість електропраски (а.с. 62).

          Таким чином, дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, та за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.    

          Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

          Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд вважає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого потерпілим збитку, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, враховуючи те, що підсудний через відсутність власного житла та складні відносини з батьками проживав в антисанітарних умовах в сараї сусіднього господарства.  

          Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 на встановлено.

          При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, проте негативно характеризується за місцем проживання та раніше був судимий за тяжкий злочин. За наявності декількох обставин,  що  пом'якшують  покарання  підсудного  та  істотно  знижують  ступінь  тяжкості вчиненого, а також з урахуванням особи підсудного, ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях  ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 КК України.  

          Заявлений ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди в сумі 200 грн., не підлягає задоволенню, оскільки підсудний відшкодував завдану потерпілій шкоду в повному обсязі.    

Керуючись   ст. ст. 323, 324  КПК України, суд,

З а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених      ч. 3 ст.185, ч.  3 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

–          за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки;

–          за ч. 3  ст. 186  КК України  із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки 2 місяця.

          На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити  ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяця.    

          Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 21 квітня 2011 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув’язнення – з 10 січня 2011 року до 20 квітня 2011 року включно.

          Запобіжний захід який обраний ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

          В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення 200 грн. майнової та моральної шкоди завданої злочином – відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі (одержувач платежу – НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу – “за дослідження 7”) в сумі 361,20 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі (одержувач платежу – НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу – “за дослідження 10”) в сумі 412,80 грн.

           Речові докази по справі:

–          покривало, пластмасова каністра з дизельним паливом, які належать ОСОБА_5 та знаходяться в неї на зберіганні -  залишити ОСОБА_5;

–          два табурета та електропраску, які належать ОСОБА_2 та знаходяться в нього на зберіганні -  залишити ОСОБА_2         

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб до Хмельницького апеляційного суду.

С У Д Д Я:                                                                                    М. М. Баськов