Номер провадження: 22-ц/813/5526/24

Справа № 491/399/21

Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

стягувач -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 03 квітня 2024 року,

встановив:

У лютому 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 24 травня 2021 року у справі №491/399/21.

В обґрунтування заяви зазначила, що стягувачем неправильно зазначено прізвище боржника, оскільки воно було змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, доданої заявником до заяви. Вимоги стягувача не є безспірними та є необґрунтованими. Стягувачем не надано обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягненню, невідомо, за якими фактичними показниками лічильника обліку природного газу нарахована заборгованість. Крім того, станом на 01 грудня 2023 року фактичні показники лічильника боржника за особовим рахунком № НОМЕР_1 складають -231,04 куб.м., що підтверджується доданим до заяви актом звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу, та листом АТ «Одесагаз» №648 від 27 грудня 2023 року, а тому заборгованість за спожитий природний газ відсутня.

Заявник просила визнати поважною причину пропуску та поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу, оскільки про існування судового наказу дізналася після отримання копії вказаного судового наказу з додатками та постанови про відкриття провадження 18 січня 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області. В матеріалах судової справи №491/399/21 міститься інформація про надіслання оскаржуваного судового наказу боржнику рекомендованими листами, однак вказані листи вона не отримувала, підпис про їх отримання вчинений невідомою особою. Заявниця з даного приводу зверталась до ПАТ «Укрпошта», але листом від 01 січня 2024 року їй повідомлено про неможливість отримання будь-якої інформації щодо вказаних рекомендованих листів через закінчення встановленого чинним законодавством шестимісячного строку розгляду скарги. Зазначила, що вище вказані обставини унеможливили подання нею зави про скасування судового наказу раніше через відсутність підтверджуючих документів, що зумовило подання нею клопотання про поновлення строків подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 03 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу №491/399/21 від 24 травня 2021 року, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за використаний природний газ. Заяву ОСОБА_1 повернуто заявниці.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 03 квітня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про отримання боржником копії судового наказу 06 жовтня 2021 року та в подальшому 05 січня 2022 року є помилковим, оскільки підписи в поштових повідомленнях зі штрих кодом №6640101181716, 6640101187684 були здійсненні не боржником, а іншими невідомими особами. Скаржниця зазначає, що з метою надання до суду належних доказів на підтвердження вказаних обставин, нею направлялося письмове звернення до ПАТ «Укрпошта», однак листом №1853-Т-2023122810044-В від 01.01.2024 їй було повідомлено про неможливість отримання будь – якої інформації щодо вказаних рекомендованих листів через закінчення встановленого чинним законодавством шестимісячного строку розгляду скарги. Навіть у випадку належного вручення зазначених поштових повідомлень вони не спроможні поза розумним сумнівом підтвердити отримання боржником судового наказу, зважаючи на те, що вони були надіслані без опису вкладення, тобто незрозуміло що саме направлялось адресату. Крім того, за фактом неналежного вручення посадовими особами ПАТ «Укрпошта» - ОСОБА_1 зазначених вище повідомлень, нею було направлено повідомлення органу досудового розслідування про внесення відомостей до ЄРДР за ст. 366 КК України (службове підроблення) щодо підробки підпису в офіційних документах – поштових відправленнях, але відомості про результат розгляду досі не отримано.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Одесагаз-Постачання» не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 10.10.2024 сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.        

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 24 травня 2021 року Ананьївським районним судом Одеської області у цивільній справі №491/399/21 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30 серпня 2016 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання», адреса: 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд.23, АТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 39525257, заборгованість за використаний природний газ в розмірі 10615 (десять тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 67 копійок, а також 227 гривень 00 копійок судового збору.

24 травня 2021 року копія вказаного судового наказу та додана до нього заява про видачу судового наказу з додатками до неї були надіслані боржнику ОСОБА_4 за адресою її проживання - АДРЕСА_1 .

Згідно поштового повідомлення від 06 жовтня 2021 року копію вище вказаного судового наказу та доданої до нього заяви про видачу судового наказу з додатками до неї ОСОБА_4 отримала особисто 02 жовтня 2021 року, про що свідчить підпис особи, яка отримала поштове відправлення, а також відмітки у відповідних графах «вручено» «особисто».

В подальшому 25 жовтня 2021 року ОСОБА_4 було направлено завірену копію судового наказу, який набув законної сили за вище вказаною адресою.

Згідно поштового повідомлення від 11 січня 2022 року (№6640101181716, №6640101187684) копію вище вказаної завіреної копії судового наказу ОСОБА_4 отримала особисто 05 січня 2022 року, про що свідчить підпис особи, яка отримала поштове відправлення, а також відмітки у відповідних графах поштового повідомлення.

З матеріалів судової справи вбачається, що боржником ОСОБА_4 з моменту отримання копії судового наказу та доданої до нього заяви про видачу судового наказу з додатками до неї у визначений ч.1 ст.170 ЦПК України строк не подавалась заява про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 24 травня 2021 року та повертаючи її заявниці, районний суд не вбачав підстав для поновлення строку для її подання, оскільки боржником не наведено ґрунтовних поважних причин пропуску строку.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього кодексу.

У пункті 3 частини 5 статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстави для поновлення строку для подання цієї заяви. (ч.2 ст. 171 ЦПК України).

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Судовим розглядом справи встановлено, що звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, ОСОБА_1 посилалася на те, що в поштових повідомленнях про отримання судового наказу міститься підпис невідомої особи, а вона особисто вказаний судовий наказ не отримувала, а дізналася про його існування від приватного виконавця, а тому у встановлений законом строк не скористалася правом на подання заяви про скасування судового наказу.

Однак як вірно встановлено судом, копія судового наказу надсилалась поштою за адресою проживання боржника: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із вказаною заявою про скасування судового наказу заявниця також зазначила таку адресу: АДРЕСА_1 , що також підтверджується доданими до заяви: копією відповіді приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. від 17 січня 2024 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження №67815192 від 08 грудня 2021 року, копією листа Ананьївського управління газового господарства Акціонерного товариства «Одесагаз» від 27 грудня 2023 року, копією акту звіряння фактично використаних об`ємів споживача об`ємів природного газу, копією повторного звернення заявника до ПАТ «Укрпошта» від 15 грудня 2023 року, копією відповіді АТ «Укрпошта» від 01 січня 2024 року.

З наведеного вбачається, що заявниця як на момент ухвалення судового наказу від 24 травня 2021 року, так і на момент звернення до суду з заявою про скасування судового наказу має одну й ту ж саму адресу проживання/реєстрації.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про те, що заявником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами того факту, що копію судового наказу отримала інша особа, у зв`язку із чим дійшов вірного висновку про відсутність підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що з метою надання до суду належних доказів на підтвердження того, що вона не отримувала копію судового наказу, нею направлялося письмове звернення до ПАТ «Укрпошта», однак листом №1853-Т-2023122810044-В від 01.01.2024 їй було повідомлено про неможливість отримання будь – якої інформації щодо вказаних рекомендованих листів через закінчення встановленого чинним законодавством шестимісячного строку розгляду скарги.

Доводи апелянта в частині того, що такі повідомлення нею не отримані доказами е підтверджені.

Так, правила надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

За пунктом 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано. Постанова ВС від 18 січня 2023 року у справі № 752/24739/19 (провадження № 61-20936св21), від 14 грудня 2022 року у справі № 758/168/18 (провадження № 61-6618св22), від 06 жовтня 2022 року у справі № 824/44/22 (провадження № 61-8474ав22).

Апеляційний суд вважає, що апелянтом не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Отже, відповідними рекомендованим повідомленням підтверджується вручення ОСОБА_5 судового наказу 02.10.2021 та 05.01.2022 відповідно.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що за фактом неналежного, на її думку, вручення посадовими особами ПАТ «Укрпошта» - ОСОБА_1 зазначених вище повідомлень, нею також було направлено повідомлення органу досудового розслідування про внесення відомостей до ЄРДР за ст. 366 КК України (службове підроблення) щодо підробки підпису в– поштових відправленнях, є також безпідставними, оскільки вказані доводи жодними доказами не підтверджено. До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила повідомлення, яке не зареєстроване відповідними органами. Крім того, сам факт внесення відомостей в ЄРДР не є доказом факту існування складу злочину в діях особи до вирішення справи судом.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом було витребувано з Ананьївського районного суду Одеської області матеріали справи №491/399/21, на підставі яких було видано судовий наказ від 24.05.2021.

Так, з вищевказаних матеріалів справи також вбачається, що 04.07.2023 ОСОБА_1 було подано до канцелярії суду заяву, у якій остання просила надати їй копію судового наказу, який було і отримано нею в цей же день.

Отже, про наявність судового наказу ОСОБА_1 була обізнана принаймні з липня 2023 року, що спростовує її доводи про те, що про його наявність вона дізналася лише в січні 2024 року від приватного виконавця, у якого даний документ перебував на примусовому виконанні.

Однак із заявою про скасування судового наказу, ОСОБА_1 звернулася лише 07.02.2024.

Інших причин для поновлення строку, як неотримання судового наказу, боржником не зазначено.

За таких обставин судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом порушення норм матеріального та/або процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.10.2024

Головуючий                                                         Є.С. Сєвєрова

Судді:                                                 Л.М. Вадовська

О.С. Комлева