Номер провадження: 33/813/2313/24

Номер справи місцевого суду: 492/659/24

Головуючий у першій інстанції Черевата В. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 19.08.2024 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушеня, передбаченного ч. 2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 122920, 04 травня 2024 року о 10 год. 26 хв. ОСОБА_1 , по пров. Транспортний, м. Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Nissan Sunny», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагували на світло), від проходження медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 19.08.2024 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погодившись з наведеною постановою суду, 28.08.2024 через підсистему «Елетронний кабінет» ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Арцизького районного суду Одеської області від 19.08.2024 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та визнати, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченного ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що районний суд в порушення ст. 252 КУпАП не оцінив представлені докази з кількістю документів в сукупності, здійснив це не повно і необ`єктивно, через що припустився необгрунтованного висновку про те, що відеофіксація є допустими доказом, оскільки відеофіксація здійснювалася на невідомий пристрій. Зазначене також підтверджується відповідю віділення поліції №1 Болградського ВП від 19.06.2024, з якої вбачається, що бодікамера поліцейському ОСОБА_2 не видавалась. Свідків працівники поліції не залучали. Крім того, само по собі пояснення ОСОБА_1 в протоколі про те, що вчора він курив коноплю не свідчить про перебування його в стані наркотичного сп`яніння, це є припущенням суду, а факт перебування особи в стані нарктичного сп`яніня встановлюється за результатами огляду проведеного в спеціалізованому медичному закладі.

В судове засідання до апеляціного суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Манова І.М. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №122920 від 04.05.2024 (а.с.1);

- письмовими поясненнями, які за своїм змістом є заявою ОСОБА_1 про визнання вини у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з відміткою про відмову від проходження огляду (а.с. 4);

- відеозаписами з місця події на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан нароктичного сп`яніння (а.с.5);

- довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.8);

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини   ОСОБА_1 встановленої постановою Арцизького районного суду Одеської області від 19.08.2024 та порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, зафіксований на відеозаписи, які наявні в матеріалах справи (урив. 10:29:10-10:29:15), та не заперечується ОСОБА_1 .

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що районний суд в порушення ст. 252 КУпАП не оцінив представлені докази з кількістю документів в сукупності, здійснив це не повно і необ`єктивно, через що припустився необгрунтованного висновку про те, що відеофіксація є допустими доказом, оскільки відеофіксація здійснювалася на невідомий пристрій.

Проте зазначені доводи є  безпідставними, з огляду на те, що в розумінні вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП зазначені диски/електронні носії із відеозаписами є джерелом доказу. Крім того, відеозаписи містять номер, дату, та час фіксації події, які повністю узгоджуються з іншими по справі доказами, а зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості   ОСОБА_1 у його вчиненні.

При цьому скаржником не заперечується, що на вказаних відеозаписах зафіксований саме він, відтак долучені до матеріалів справи відеозаписи, апеляційний суд вважає належними, достовірними та допустимими.

Доводи апеляційної скарги щодо незалучення свідків, апеляційний суд відхиляє, оскількиобставини викладені в протоколі ААД № 122920 від 04 травня 2024 року фіксувалися спеціальними технічними засобами, а тому працівники поліції в силу вимог ст. 266 КУпАП України та Інструкції № 1395 від 07.11.2015 року не були зобов`язані залучати свідків для підтвердження факту відмови від проходження медичного огляду.

Щодо доводів апеляційної скарги, що само по собі пояснення ОСОБА_1 в протоколі про те, що вчора він курив коноплю не свідчить про перебування його в стані наркотичного сп`яніння, то суд звертає увагу на наступне.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення ААД №122920 від 04.05.2024 був складений відносно ОСОБА_1 саме за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Факт перебування особи в стані наркотичного сп`яніння в такому випадку не підлягає доказуванню та не впливає на склад адміністративного правопорушення, що складає відмову від проходження огляду.

Надаючи оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи, районний суд в оскаржуваній постанові дійсно зазначив, що ОСОБА_1 власноручно у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив про вжиття наркотичних засобів, але факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння судом не встановлювався, висновки з цих підстав відсутні. Натомість приймаючи оскаржувану постанову та визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, районний суд дійшов вірного висновку, що проаналізовані фактичні дані та докази в їх сукупності, повністю розкривають в діях ОСОБА_1 склад об`єктивної сторони ч. 2 ст. 130 КУпАП у порушенні Правил дорожнього руху, а саме у його відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, як особою, яка керує транспортним засобом, а його провина у вчиненні правопорушення є доведеною.

Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи визнання вини ОСОБА_1 у вчиненнї адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП на стадії оформлення матеріалів справи, процесуальна позиція апелянта, розцінюються апеляційним судом, як спосіб уникнути від відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийнято законне рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 19.08.2024 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                         Є.С. Сєвєрова