Справа № 222/713/19

(1-в/199/224/24)

У Х В А Л А

іменем України

17 жовтня 2024 року                                                                м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий - суддя                                                                 ОСОБА_1 .

За участі секретаря судового засідання                                         ОСОБА_2

прокурора                                 ОСОБА_3

представник органу пробації                                         ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Малоянісоль Нікольського району Донецької області, громадянина України, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

від призначеного судом покарання,

В С Т А Н О В И В:

       Вироком Володарського районного суду Донецької області від 30 липня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 03 грудня 2020 року вказане покарання у виді штрафу замінене на покарання у виді 80 годин громадських робіт. 06 вересня 2024 року Сектором № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, до суду подане клопотання про звільнення ОСОБА_6 від призначеного судом покарання у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ.

Представник органу з питань пробації ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтримав подання та фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, просив подання задовольнити.        

Прокурор ОСОБА_3 в судовому зсіданні підтримала подання органу з питань пробації.

       Вирішуючи подання суд враховує, що за редакцією ч. 3 ст. 51 КУпАП, чинною станом на час вчинення інкримінованих ОСОБА_6 діянь, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При цьому, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить не більше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

За вироком суду, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна у 2019 році.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 960,5 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, станом на час вчинення інкримінованих ОСОБА_6 діянь, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 192,1 грн. (960,5,5х0,2=192,1). В той же час, з урахуванням вимог Закону № 3886-IX, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України станом на той же час мав би становити 1921 грн. (960,5х2=1921).

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Оскільки положення Закону № 3886-IX в частині визначення розміру майна, яке є предметом дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, скасовують кримінальну протиправність таємного викрадення майна в розмірі від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, такий закон з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 КК України має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чисті Законом № 3886-IX.

За вироком суду ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна у 2019 році вартістю 925,8 грн.

Ураховуючи те, що вартість інкримінованого ОСОБА_6 викраденого майна, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1921 грн., відповідні діяння не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Оскільки караність вчинених ОСОБА_6 діянь законом усунена, останній згідно вимог ч. 2 ст. 74 КК України підлягає звільненню від призначеного судом покарання.

З огляду на викладене, подання органу з питань пробації підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 74 КК України, ст. 58 Конституції України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити від покарання, призначеного йому вироком Володарського районного суду Донецької області від 30 липня 2019 року та заміненого ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 03 грудня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

17.10.2024