28 вересня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 травня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання, посилаючись на те, що рішенням суду від 18 березня 2003 року було постановлено стягнути на його користь солідарно із відповідачів борг в сумі 35414 грн. та 369 грн. на відшкодування судових витрат, однак рішення суду відповідачами не виконано, вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню рішення позитивних результатів не дали, тому ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст. 11, ст. 625 ЦК України зобов'язані сплатити йому 3% річних від простроченої суми, а також кошти з урахуванням індексу інфляції за час прострочення.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 травня           2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що заборгована відповідачами сума стягнута на користь позивача судовим рішенням, воно звернуте до примусового виконання і положення ст. 625 ЦК України спірні правовідносини не регулюють.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом             ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін