Справа №2-а-3126/11

П О С Т А Н О В А          

      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

     06.05.2011 року                                                  м. Донецьк

Суддя Куйбишевського районний  суду м. Донецька Якубенко О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виконати дії,-

            В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2010 року по день розгляду  справи, та довічно.

                       Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

          Позивач,  ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Укравлінні Петсійного фонду України в Куйбишевського районі м. Донецька.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас, ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

          Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

            Задовольняючи позов, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 3-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України.

Відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" - Кабінету Міністрів України,  ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінету Міністрів України надано право у  2010-2011 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 - 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ "Про соціальних захист дітей війни".

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни»за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 січня 2011 року по  06 травня 2011 року та відповідача слідує за необхідне зобов'язати нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року , та з 01 січня 2011 року по  06 травня 2011 року  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача на майбутнє виплачувати соціальну допомогу діти війни, відповідно до норм ЗУ "Про соціальних захист дітей війни" задоволенню не підлягають, оскільки суд відновлює порушені права та не може визначити, чи будуть порушені права в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.11, 17, 18, 41, 86, 94, 122-4, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -     

                   П О С Т А Н О В И В :

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі міста Донецька щодо не нарахування  ОСОБА_1, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 січня 2011 року по  06 травня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитини війни»за періоди з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 січня 2011 року по  06 травня 2011 року  відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум за цей час.

В решті позовних вимог відмовити.

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від сплати судового збору в доход бюджету.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: