У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Верещак В.М., |
|
суддів |
Мороза М.А., Лавренюка М.Ю., |
розглянувши в судовому засіданні 21 вересня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_1
1981 року народження,
не судимий, -
засуджений:
- за ст. 152 ч. 3 КК України на 9 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування покарання ОСОБА_1у призначено 9 років позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2005 року вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів та таких обставин.
14 серпня 2004 року близько 15 години на автодорозі, яка веде з с. Олександрівки у с. Вінницьке Сімферопольського району, ОСОБА_1 зіштовхнув з велосипеда неповнолітню ОСОБА_2 і, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, відібрав у неї велосипед, належний її бабусі ОСОБА_3.
Проїхавши на ньому близько 100 метрів, ОСОБА_1 повернувся до ОСОБА_2, відкинув велосипед на узбіччя і почав переслідувати потерпілу, яка тікала.
Наздогнавши, ОСОБА_1 схопив її за волосся і затягнув у придорожню лісосмугу, де спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я і вчинив з нею насильницький статевий акт. Потім знову схопив ОСОБА_2 за волосся і з застосуванням насильства задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 покликається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки він вважає себе неосудним; на односторонність і неповноту досудового і судового слідства, оскільки в обгрунтування його винності покладені показання потерпілої та висновки судово-медичних експертиз, які є недостовірними.
Просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, грунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності.
В обгрунтування винності ОСОБА_1 покладені достатні, допустимі і достовірні докази.
Зокрема, на досудовому слідстві і в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 давала послідовні показання про обставини її пограбування, згвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Її показання об'єктивно підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Останній, зокрема, підтвердив, що батько ОСОБА_1 продав йому велосипед “Україна”, який потерпіла ОСОБА_2 опізнала і який був у нього вилучений.
За даними висновків судово-цитологічної і судово-імунологічної експертиз під нігтями та на одязі ОСОБА_1 виявлена кров, яка могла походити від ОСОБА_2, а біологічні виділення, виявлені на одязі ОСОБА_2, могли походити від ОСОБА_1.
За даними висновку судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, характерні для згвалтування.
У ході відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_1 показав і розповів про обставини вчинених ним злочинів.
Психічний стан засудженого ОСОБА_1 досліджений стаціонарною судово-психіатричною експертизою, згідно з висновками якої він визнаний осудним.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
Призначене покарання відповідає ступеню суспільної небезпечності вчинених злочинів, даним про особу ОСОБА_1 і є близьким до мінімального, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 153 КК України
У зв'язку з наведеним, керуючись ст. ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
С у д д і:
Верещак В.М. Мороз М.А. Лавренюк М.Ю.