УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-21161/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 10.3.3 (І) Кулігіна Т.Д.
Доповідач – Карнаух В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Карнаух В.В.
суддів: Барильської А.П.,Ляховської І.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Кривого Рогу на постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної ради міста Кривого Рогу, управління Державного казначейства України у м.Кривому Розі Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про оскарження відмови в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної в місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (наділі – УПСЗН) про оскарження відмови в перерахунку державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення коштів.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина – ОСОБА_4, та ІНФОРМАЦІЯ_4 - доньку ОСОБА_5 , у зв’язку із чим отримує щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж встановлено ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що є порушенням норм чинного законодавства та її конституційних прав.
Просила суд визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті суми допомоги по досягненню дитиною трирічного віку обох дітей за 2007- 2009 роки, зобов`язати управління Державного казначейства України у м.Кривому Розі Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області здійснити списання на її користь грошової суми у розмірі 12 531,55 грн.; зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної ради міста Кривого Рогу здійснювати виплату допомоги в подальшому, з 01.04.2009 року, у розмірі не нижче за прожитковий мінімум , встановлений законом.
Постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 березня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної ради міста Кривого Рогу (надалі –УПСЗН), управління Державного казначейства України у м.Кривому Розі Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.
Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку на дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1235,65 грн. Стягнуто на користь позивача з УПСЗН сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» крім того, позивачем пропущено річний термін звернення до суду із адміністративним позовом.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПСЗН не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв’язку із народженням двох дітей : сина – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуває на обліку в УПСЗН і отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій УПСЗН щодо нарахування, призначення виплати їй щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 за вересень – грудень 2007 року та зобов’язуючи відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману нею державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1235,65 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги в заниженому розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», який набрав чинності 01.01.2007 року, дію ч. 1 ст. 15 Закону України та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними, у зв’язку з чим було поновлено дію ст. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008р.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Однак, УПСЗН, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах: вересень 2007р. – в сумі по 129,03 грн., жовтень – грудень 130,64 грн., що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 9).
Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що саме з 08.09.2007 року, тобто з дня отримання допомоги на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, дії відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», слід визнати протиправними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку й про відмову у визнані протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною у період з травня 2008 року по грудень 2008 року та стягнення недонарахованої, на думку позивача, суми такої допомоги.
В іншій частині постанова суду не оскаржується.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: