УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22а - 20194/11                                                                   Головуючий в 1-й інстанції

Категорія –10.3.1 ( І )                                                                                суддя    Щеняєва І.Б.

                                                                                                      Суддя -доповідач –Остапенко В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –Остапенко В.О.,

суддів -                       Зубакової В.П., Неклеси В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну  справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському  районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанов Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 16 червня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про  зобов`язання вчинити певні дії, -   

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області (надалі –Управління Пенсійного фонду),   про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій  неправомірними , зобов’язання нарахувати та стягнути недоплачену щомісячну допомогу, посилаючись на те, що їй, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період  з 01.01.2006 року по 01.12.2009 року відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Просила суд зобов’язати відповідача перерахувати і виплатити їй недоплачену щомісячну допомогу за період з 01.01.2006 по 01.12.2009 роки, включно в розмірі 5 021,00 грн.; зобов’язати відповідача в подальшому   нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу не менше 30% прожиткового мінімуму, відповідно до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Постановою Саксаганського районного суду  м. Кривого Рогу  від 16 червня  2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  задоволено частково.

Відновлено позивачці пропущений строк для звернення до суду.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахувань та виплат ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення пенсії в порушення ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язано  Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані  суми  ОСОБА_1 за  період з 09 липня  2007 року  по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  включно, згідно  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року   у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком , виходячи з встановленого відповідними законами  прожиткового мінімуму для осіб , які втратили  працездатність.  

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові витрати покладено на рахунок місцевого бюджету Саксаганської районної у місті ради.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить скасувати рішення  суду та ухвалити нове рішення про відмову в задовленні позовних вимог посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні  порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення  суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с. 8-9).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності факту незаконної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період з  09 липня  2007 року  по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й  обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивачу у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її  користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою –ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову  діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв'язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що відповідач з 01.01.2008 року здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії  в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.05.2008  року  - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року - 47 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.10.2008 року по 30.04.2010 року включно - 49,80 грн., дійшов вірного висновку про дію в період з 22.05.2008 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004 року.

Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Виходячи з викладеного, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік"  та ч.5 ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати".

У зв'язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Безпідставними вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року  № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.

В іншій частині постанова суду не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі Дніпропетровської області  залишити без задоволення.

Постанову Саксаганського районного суду Дніпропетровської області  від 16 червня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач:                                           В.О.Остапенко