Справа № 2-155/8

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 січня 2008 року    Печерський районний суд м. Києва

                        в складі :         головуючого - судді:  Фінагеєва В.О.,

при секретарі:                                      Кабанець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007 року   позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 43211,65 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди, 1700 грн. в якості відшкодування моральної шкоди та судові витрати покласти на відповідача.  

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 25.02.2007 року близько 17 години 30 хвилин в м. Києві на перехресті бул. Л. Українки - вулиці Кутузова, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів (джерел підвищеної небезпеки), а саме автомобіля БМВ-320, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобілем «Mitsubishi Pajero», яким керував ОСОБА_3, та володільцем якого являється позивачка (доказом чого являється свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2005 року). Вказана пригода сталася через порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2.  В результаті пригоди автомобілю  позивача було спричинено матеріальну шкоду на суму 43211.65 грн., яку відповідач в добровільному порядку відшкодувати відмовляється. Крім матеріальної шкоди їй  також спричинена моральна шкода, яка виразилась в  її перебуванні в стресовому стані після пригоди, а також в тому, що довгий час  після аварії вона була позбавлена можливості експлуатувати свій автомобіль чим був порушений звичний для неї спосіб життя.

В судовому засіданні  представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав  та від дачі пояснень суду відмовився.

Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що  25.02.2007 року близько 17 години 30 хвилин в м. Києві на перехресті бул. Л. Українки - вулиці Кутузова, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме автомобіля БМВ-320, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобілем «Mitsubishi Pajero», яким керував ОСОБА_3, та володільцем якого є позивачка. Вказана пригода сталася через порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, що фактично підтверджується постановою Печерського районного суду від 06.04.2007 року про визнання винним  останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності. 

Згідно з ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Оскільки вина відповідача в спричинені шкоди автомобілю позивачки доведена постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як  у відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України - вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою - суд приходить до висновку, що  у відповідності до вимог ст.ст. 1187, 1188 ЦК України обов'язок відшкодувати шкоду лежить на відповідачу ОСОБА_2.

У відповідності до наданого суду звіту № 27 про оцінку автомобіля «Mitsubishi Pajero» д.н. НОМЕР_2   вартість матеріального збитку, завданого даному автомобілю в результаті ДТП складає 42246.71 грн. Крім того позивач був змушений понести додаткові витрати в зв'язку необхідністю подачі телеграми - 14.94 грн., з оплатою послуг по виконанню вищезазначеного звіту - 550 грн., в зв'язку з необхідністю транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором - 400 грн., що підтверджується наданими суду квитанціями, в зв'язку з чим матеріальна шкода спричинена позивачу склала 43211.65 грн.

Не погодившись з сумою матеріального збитку, визначеною відповідно до вищезазначеного звіту, відповідач ОСОБА_2 просив суд  призначити по справі товарознавчу експертизу, однак після її призначення протягом п'яти місяців не оплачував послуг експерта в зв'язку з чим  ухвала суду була повернута без виконання та була скасована судом, в результаті чого було лише затягнено розгляд справи.

В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про  розмір відшкодування спричиненої шкоди слід керуватися доказами, які були надані сторонами, а саме звітом № 277 від 20.03.2007 року про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700 грн. моральної шкоди, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вина відповідача у спричинені шкоди позивачу доведена постановою суду, що набула законної сили, а тому суд вважає доведеним той факт, що позивачеві в зв'язку з пошкодженням його автомобіля в результаті ДТП була спричинена також і моральна шкода, яка виразилась в перебуванні позивача в стресовому стані після пригоди, а також в тому, що довгий час  після аварії вона була позбавлена можливості експлуатувати свій автомобіль, була змушена опікуватись його ремонтом, чим був порушений звичний для неї спосіб життя. Сума в 1700 грн., що просить стягнути позивач на думку суду є обґрунтованою і цілком буде відповідати обсягу спричиненої шкоди та характеру душевних страждань позивача.

 Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з цим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  526, 530, 993, 1167, 1187, 1188   ЦК України  ст.ст. 61, 88,213-215, 218, 221 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

             Позов  задовольнити.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   43211.65 грн. у якості відшкодування за спричинену матеріальну шкоду, 1700 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 449.12 грн. судових витрат.

            Рішення може бути оскаржене   до   апеляційного суду м. Києва  через Печерський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб з моменту його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 діб з дня подачі заяви.

Суддя: