№2а-5387/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                                                                                        місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г.

               при секретарі Скоробогатовой М.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІДПС ВДАІ м. Ізюм Варченко Юрія Яковлевича щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В своїх позовних вимогах ОСОБА_2 зазначив, що постановою серія АХ1 №068497 від 03.02.2011 року, яка була винесена стосовно нього інспектором ІДПС БДПС м. Ізюма Варченко Ю.Я., він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на суму 255 грн. за те, що нібито він 03.02.2011 року о 8.45 год. на 641 км. а/ш Київ-Харків-Довжанський керуючи автомобілем «Тойота»держ.№ АН 7216 СТ рухався зі швидкістю 124 км/год, чим перевищив швидкість руху на 34 км/год. Вважає, цю постанову незаконною і просить її скасувати, оскільки вищевказана постанова складена та винесена з чисельними порушеннями чинного законодавства, оскільки він  в той час керував автомобілем у щільному потоці транспорту з дозволеною швидкістю. Крім того, у постанові не зазначено хто саме проводив фіксацію технічними засобами і чи має він допуск на їх використання, чи пройшов прилад, котрим проводилася фіксація правопорушення державну повірку, яким способом велося спостереження за дорожнім рухом працівниками ДПС. На підставі вищевказаного просить суд постанову серія АХ1 №068497 від 03.02.2011 року по справі про адміністративне правопорушення скасувати, а адміністративну справу у відношенні нього закрити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі, оскільки його довіритель швидкість руху не перевищував, а винесена стосовно нього постанова складена з порушенням чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з’явився за невідомо суду причиною, про час слухання справи був повідомлений належним чином та від нього не надійшло клопотань про відкладення слухання справи.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АХ1 №259181 від 03.02.2011 року він був складений щодо ОСОБА_2, оскільки останній 03.02.2011 року о 8.45 год. керуючи автомобілем «Тойота»держ. № НОМЕР_1 рухався за межами населеного пункту зі швидкістю 124 км/год, перевищив встановлену на 34 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 ПДР України.

Як вбачається з постанови серія АХ №068497 від 03.02.2011 року на ОСОБА_2 був накладений штраф у розмірі 255 грн. за те, що він 03.02.2011 року о 8.45 год. на  641 км. а/ш Київ-Харків-Довжанський керуючи автомобілем «Тойота»держ. № НОМЕР_1 поза межами населеного пункту рухався зі швидкістю 124 км/год, перевищивши встановлену швидкість руху на 34 км/год, чим допустив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут»№ 0710164.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження скоєння позивачем вищевказаного правопорушення, не представлений маршрутний лист працівників ДАІ, які вели спостереження на позначеному в постанові місці.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, навіть у якості такого не наведено протокол про адміністративне правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден з тим, що він скоїв правопорушення. Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові відповідача не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

При накладенні адміністративного стягнення посадовою особою були порушені вимоги статей 268, 280, 283 КупАП та п.п. 2.8 –2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

При винесенні рішення суд також враховує послідовність пояснень ОСОБА_2 як у момент складення протоколу, так і у позовній заяві.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність в ході розгляду справи об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, тобто відсутність складу правопорушення, в діях позивача, у зв’язку з чим постанову інспектора ІДПС БДПС Варченко Ю.Я. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КУпАП слід скасувати та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити відповідно до ст.293 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 4-15, 159-163, 171-2 КАС України суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДПС Варченко Юрія Яковлевича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АХ1 №068497 від 03.02.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Постанова суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                           Д.Г. Костюков