Справа №  2-585/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року                                                                             Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі:          головуючого судді: Ширіної С.А.

при секретарі: Чередниченко Л.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» про стягнення грошової компенсації за не використані календарні дні щорічної відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»про стягнення грошової компенсації за не використані календарні дні щорічної відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум, відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначив, що працював на підприємстві на посаді верстатника, був звільнений з роботи 30 березня 2010 року за власним бажанням згідно з ст.38 Кодексу законів про працю України. У відповідності до ст.ст. 47, 116 КЗпП України, відповідач був зобов'язаний в день звільнення видати йому належним чином заповнену трудову книжку та виплатити всі суми, що належать йому від підприємства. Однак, в порушення вказаних норм відповідач не виплатив позивачу суму заробітної плати в розмірі 10096,73 грн. Посилаючись на ст. ст.44 КЗпП України, просить стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, розмір якої становить 5286,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути на свою користь грошову компенсацію за 20,3 (двадцять цілих три десятих) не використаних календарних днів щорічної відпустки, розмір компенсації за які складає 1170,25 гривень. Посилаючись на ст.117 КЗпП України просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення  за 249 днів (з 31.03.2010 р. по 28.03.2011 р.) 22499,38 гривень. Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в суму 5000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у ВАТ «Вуглецевий композит»на посаді верстатника, був звільнений з роботи 30 березня 2010 року за власним бажанням згідно з ст.38 Кодексу законів про працю України.

В силу ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується в тому числі наданням оплачуваної щорічної відпустки.

Згідно з ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Позивачем були надані копії трудової книжки та наказу про припинення  трудового договору з відповідачем. За змістом наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №10 від 30.03.2010 р., грошовій компенсації підлягають 20,3 (двадцять цілих три десятих) не використаних позивачем календарних днів щорічної відпустки.

Враховуючи наведене та відповідно до ст.83 КЗпП України, пп.2, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 розмір грошової компенсації за 20,3 (двадцять цілих три десятих) не використаних календарних днів щорічної відпустки відповідно до розрахунку позивача складає 1170,25 грн.

За приписом ч.3 ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. З огляду на невиконання відповідачем законодавства про працю, а саме –вимог ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці»щодо регулярної виплати працівникам заробітної плати, керуючись ч.3 ст.38 КЗпП України, 30 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання трудового договору за власним бажанням у визначений ним строк, на підставі якої відповідачем 30.03.2010 р. було видано наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №10.

Відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.38 і ст.39 КЗпП України) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно з довідкою про нараховану заробітну плату №03/210 від 15.10.2010 р. за останні два календарні місяці перед звільненням позивачу була нарахована заробітна плата: за січень 2010 р. –1664,53 грн., за лютий 2010 р. –1859,47 грн. Так, сума вихідної допомоги, розрахованої позивачем, в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 5286,00 грн.

Відповідно довідки Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»заборгованість підприємства перед позивачем по заробітної плати станом на 11.10.2010 року складає 10096,73 грн.

Порушуючи ст.47, ст.116 КЗпП України відповідач своєчасно не виплатив позивачу належні йому кошти протягом тривалого строку. Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини підприємства належних сум в день звільнення, підприємство повинно сплатити позивачеві середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, –наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи наведене та відповідно до ст.117 КЗпП України та пп.1, 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 середній заробіток за весь час затримки по день ухвалення рішення, а саме з 31.03.2010 р. по 20.12.2010 р. за розрахунком позивача складає 21595 грн.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Протягом періоду невиплати нарахованої суми заробітної плати з липня 2009 року по березень 2010 року та у зв’язку з непогашенням заборгованості по заробітній платі, невиплатою грошової компенсації за не використані мною календарні дні щорічної відпустки, вихідної допомоги позивач не мав достатньо грошових коштів для утримання своєї родини, внаслідок чого був вимушений з дружиною обмежуватися пенсією, яка була призначена йому лише з 01.11.2009 р., не мав можливості придбавати для членів своєї сім’ї в необхідній кількості продукти харчування, предмети першої необхідності, лікарські засоби, чим позбавив свою сім’ю можливості вести звичний для неї спосіб життя. Це призводило до значних моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і потребувало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та життя його родини.

Керуючись ст. 10,11, 60, 86, 88, 209, 212-218, 224-227 ЦПК України, ч.7 ст.43, ст.45 Конституції України, ч.3 ст.38, ч.1 ст.44, ч.1 ст.47, ч.1 ст.83, ч.1 ст.115, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117, ч.2 ст.233, ч.1 ст.237-1 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за 20,3 (двадцять цілих три десятих) не використаних календарних днів щорічної відпустки, розмір якої становить 1170,25 грн. (одна тисяча сто сімдесят гривень 25 копійок).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, яка становить 5286,00 грн. (п’ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум з 31.03.2010 р. по 28.03.2011 р., у розмірі 22499,38 грн. (двадцять дві тисячі чотириста дев’яносто дев’ять гривень 38 копійок).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»на користь ОСОБА_2 відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»на користь держави судовий збір у розмірі 339,56 гривень та витрати на технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Копія вірна:

Рішення не набрало законної сили. Оригінал рішення зберігається в цивільній справі №2-585/11р. в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя.

Суддя:                                                                                                                             С.А.Ширіна