Справа № 2-1113/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

04 травня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

          головуючої –судді Дурасової Ю.В.,

          при секретарі –Крутій Ю.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2,

представника третьої особи без самостійних вимог –Гольник Ольги Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Жовтневий відділ ДВС Криворізького міського управління юстиції, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів,  суд -          

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана справа. Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів в сумі 12000 грн. і неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 68286 грн. Згідно зменшених прозовних вимог просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті аліментів в сумі 4203,23грн. і неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 53212 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, суду пояснив, що постійно надавав матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, що підтвердив квитанціями, таких пояснив, що після досягнення сином 18-ти літнього віку продовжує надавати допомогу на утримання його. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог Жовтневого відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції в судовому засіданні пояснила, що згідно документів виконавчого провадження заборгованість по сплаті аліментів складає 1703, 23 грн. Державним виконавцем були допущені помилки в Постанові про закінчення виконавчого провадження,  при підрахунку заборгованості, сума заборгованості в розмірі 19403,23 грн. не відповідала дійсності та була виправлена на 13403,23 грн. Пізніше боржник сплатив заборгованість в розмірі близько 12000 грн., тому на період виповнення дитині 18-ти років заборгованість склала 1703,23 грн., яка існує на сьогоднішній день. Державний виконавець не врахував при погашенні боргу квитанцію на суму 1825 грн. бо ця сума стосується платежів за навчання, які здійснювалися після досягнення дитиною 18-ти літнього віку.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Судом у судовому засіданні встановлені наступні факти, обставини та правовідносини, які регулюються СК України, ЗУ «Про виконавче провадження».

Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано 22.11.2006 року що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу. ОСОБА_5 04.09.2009 року зареєструвала  шлюб з ОСОБА_6 та набула прізвище ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про шлюб. Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 мА ОСОБА_5 Згідно довідки ЖБК «Рассвет-19»від 10.12.2010 року, ОСОБА_4 зареєстрована з своїм сином за адресою АДРЕСА_1. Відповідно довідки Жовтневого відділу ДВС від 24.03.2011 року, борг станом на 25.05.2009 року (набуття повноліття) складає 1703,23 грн. Погашення заборгованості в розмірі 13403,23 підтверджена квитанціями, однак суд не враховує при погашенні зазначеного боргу квитанцію на суму 1825 грн. у зв’язку з тим, що ця сума стосується платежів за навчання, які здійснювалися після досягнення дитиною 18-ти літнього віку.

Таким чином, суд дійшов висновку стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 1703,23 грн.

Суд не знайшов підстав задовольнити інші вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї  та родичами не врегульовані цим кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

В силу ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають з сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбаченою ч.2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, протягом якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про захист. СК не передбачає поширення позовної давності на вимогу про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, у зв’язку з чим відповідна вимога може бути пред’явлена у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (пені).

Як зазначено у ч. 1 ст. ст. 196 СК України, неустойка може бути стягнена з того, хто винен у простроченні сплати аліментів. За аналогією з цивільним законодавством суд в даному випадку виходить із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов’язання. У зв’язку з цим на відповідача було покладено тягар доказування протилежного.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.  

Частиною 1 ст. 196 СК України, визначений розмір пені –1% за кожен день прострочення, отже розмір неустойки за кожен місяць прострочення становить 30% суми несплачених аліментів.  

Ухвалюючи рішення суд вважає за необхідне роз’яснити учасникам процесу, що неустойка (пеня) не може перевищувати суму заборгованості. При ухваленні рішення та вирішенні питання про стягненні з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів, суд враховує обставини, викладені відповідачем під час заперечення проти позовних вимог, а саме те, що відповідач в добровільному порядку погашав заборгованість по аліментам, проявляв та проявляє піклування щодо свого сина, надає сину матеріальну допомогу на утримання навіть після досягнення сином 18-ти літнього віку. Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Суд бере до уваги, що відповідач сплатив в добровільному порядку 1825 грн. за навчання сина, та вважав, що ця сума є остаточним погашенням заборгованості по аліментам до досягненню дитиною 18-ти років. Таким чином суд не знайшов підстав для задоволення вимоги про стягнення  неустойки по аліментам.

В силу ст. 547 ЦК України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин  щодо забезпечення виконання зобов’язання. Вчинений із недодержання письмової форми, є нікчемним.

Згідно  ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину  до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України розмір заборгованості по аліментам обчислюється державним виконавцем.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 51грн., а на підставі ст. 81 ЦПК України стягнути 120грн.00коп. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 195, 196 СК України, ст. 547 ЦК України, ст. 8, 10, 11, 81, 88, 208, 212, 214, 215, ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Жовтневий відділ ДВС Криворізького міського управління юстиції, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 заборгованість по аліментам на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у сумі 1703,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51грн. та 120грн.00коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

          В інших вимогах відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до набрання  законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, в порядку ст. 295 ЦПК України. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова