Справа № 22-ц-542/2011
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.
секретаря Вінтоняк О.І.
з участю позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Болехівського міського суду від 02 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
в лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулась з даним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Болехівського міського суду від 17.09.2007 року з ОСОБА_3 стягуються аліменти в її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 180 грн. щомісячно. На даний час цих коштів, щоб утримувати дочку, недостатньо, оскільки дитина має захворювання очей, потребує періодичного лікування та посиленого харчування. Крім того, дочка з часу присудження аліментів подорослішала, навчається, внаслідок чого потребує більше витрат на її утримання. Вона не працює, тому не в змозі оплатити всі потреби, необхідні для нормального розвитку та утримання дитини. Відповідач, крім аліментів в сумі 180 грн., іншої матеріальної допомоги не надає. Тому просило змінити розмір стягуваних аліментів на утримання дочки, визначивши їх у сумі 1000 грн. щомісячно.
Рішенням Болехівського міського суду від 2 березня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_3 за рішенням Болехівського міського суду від 17 вересня 2007 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права зазначає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а позивачкою не доведено обставин, які суд вважав встановленими. Позивачка не зверталася в державні органи для призначення згідно ст. 184 ч. 3 СК України державної допомоги в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З вини позивачки йому необхідні кошти для протезування зубів. З 1999 року він не працює, оскільки в селі немає роботи. Визначений судом розмір аліментів є для нього неспроможним. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
В засіданні апеляційного суду відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, позивачка просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Встановлено, що рішенням Болехівського міського суду від 17.09.2007 року з ОСОБА_3 стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 180 грн. щомісячно.
Згідно положень ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що матеріальний стан позивачки погіршився у зв’язку з додатковими витратами на лікування дочки, її утримання, навчання, забезпечення необхідного харчування, створенням належних умов для фізичного і духовного розвитку дитини. Розмір присуджених аліментів у сумі 180 грн. на час розгляду справи не є достатнім для додаткових матеріальних витрат позивачки на утримання дочки. Тому суд дійшов висновку про збільшення розміру аліментів з відповідача до 500 грн.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від обов’язку сплати аліментів у більшому розмірі при наявності умов, передбачених ч.1 ст. 192 СК України.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що позивачка не зверталась у державні органи для призначення державної допомоги в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки згідно ч. 1 ст. 184 СК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 182 СК України суд визначає аліменти у твердій грошовій сумі в чітко визначеному розмірі, який не залежить від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку чи відсотків від нього, враховуючи при цьому стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. ст. 141, 180, 182, 192 СК України та з урахуванням вимог ст. 214 ЦПК України суд першої інстанції при збільшенні розміру аліментів з'ясував та урахував стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, відсутність у нього інших дітей та обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.
Апелянтом не доведено обставин, які б давали суду підстави для відмови в позові або визначенні іншого розміру стягуваних з нього аліментів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач працездатний, на обліку в центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, не перебуває.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_3 аліментів в сумі 500 грн. щомісячно, виходячи із засад справедливості та розумності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Болехівського міського суду від 2 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
Проскурніцький П.І.