УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20455/11
Справа № 22ц-20455/11 Головуючий в першій
Категорія № 26 (3) інстанції – Водоп’янов С.М.
Доповідач - Ляховська І.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
за участю – позивача ОСОБА_2 та його
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі – ВАТ «Суха Балка»)
та просив стягнути з відповідача 125000 грн., у відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2010 року позов задоволено частково, на користь позивача стягнуто 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди, в решті позову відмовлено, стягнуто з ВАТ «Суха Балка» судовий збір в сумі 500 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2010 року заява ВАТ «Суха Балка» про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2010 року залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд безпідставно залучив його до участі у справі в якості відповідача, помилково до спірних правовідносин застосував норми ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України та залишив поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким передбачено, що відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України не застосовується до осіб, які підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Також судом не звернуто уваги на те, що позивач був попереджений про наявність шкідливих факторів, які є особливістю виробничого процесу на підприємстві. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_2 не доведений факт заподіяння йому моральної шкоди саме у розмірі, який він просив стягнути, а також не застосував тримісячний строк, передбачений ст. 233 КЗпП України. Окрім цього, судом неправомірно стягнуто з ВАТ «Суха Балка» 500 грн. на відшкодування судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 тривалий час працював у шкідливих умовах праці у ВАТ «Суха Балка».
Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 10 січня 2008 року позивачу встановлені професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова переважно справа, стійкий виражений больовий та м’язові-тонічний синдром з вираженим порушенням біомеханіки хребта на поперековому рівні з нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу, деформівного артрозу ліктьових і колінних суглобів ПФС нульового-першого ст., з периферичним ангіодистонічним синдромом верхніх кінцівок; хронічний бронхіт, ЛН нульового-першого ст.
Згідно п. п. 17, 19 акту розслідування професійного захворювання № 2 від 01 лютого 2008 року причиною професійного захворювання є робота протягом 25 років 6 місяців в умовах важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, пилу, винним у профзахворюванні позивача визнано керівництво шахти ім. Фрунзе ВАТ «Суха Балка» в період роботи ОСОБА_2 на цьому підприємстві, яке допустило порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України.
Висновком МСЕК від 13 лютого 2008 року ОСОБА_2 встановлено 50 % втрати професійної працездатності з 01 лютого 2008 року безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов’язку відповідача по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а з 01.01.2008 року відшкодування Відділенням Фонду моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припинено.
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_2 права на відшкодування моральної шкоди – 13 лютого 2008 року – зазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди, не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду позивачу.
Тому доводи відповідача про те, що моральна шкода повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування, не можуть бути взяті до уваги.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 у зв'язку з його професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
Проте частково доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Так, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції не взяв до уваги роз’яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, є завищеним.
Беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, ступінь втрати ним професійної працездатності, обсяг фізичних та моральних страждань, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що належною компенсацією отриманої позивачем моральної шкоди є сума 25000 грн.
Крім того, згідно підпункту «д» п. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» розмір ставки державного мита по позовній заяві немайнового характеру(або таких, що не підлягають оцінці) становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 8,50 грн.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ встановлено Постановою КМУ № 1258 від 21.12.2005 року (з наступними змінами), відповідно до якої по справам позовного провадження з розгляду справ про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, розмір витрат становить 15,00 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, зменшивши розмір стягнутої з відповідача на користь позивача моральної шкоди, а також зменшити розмір стягнутого з ВАТ «Суха Балка» судового збору з 500,00 грн. до 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи зі 120,00 грн. до 15,00 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2010 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 з 50000 грн. до 25000 (двадцяти п’яти тисяч) грн., а також зменшити розмір стягнутого з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судового збору з 500,00 грн. до 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи зі 120,00 грн. до 15,00 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух