Справа № 22-ц-2229/11                                                                  Головуючий у І інстанції  Вознюк С.М.

Категорія  47                                                                          Доповідач у 2 інстанції  Таргоній Д.О.

УХВАЛА

                                           Іменем України

11 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

           головуючого судді: Приходька К.П.,

           суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,

           за участю секретаря: Вішик О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

             Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи  скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позову послалась на те, що з 12.09.2007 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачем мають дочку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалося, з червня 2010 року вони проживають окремо. Донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач участі у вихованні доньки не приймає, матеріальної допомоги на її утримання не надає. На даний час позивачка не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Рішенням  Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.11.2010 року та досягнення дочкою трирічного віку.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 17 вересня 2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу, від якого мають доньку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На даний час сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, однак, шлюб офіційно не розірвали. Неповнолітня донька проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.

Позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. На момент ухвалення судом першої інстанції рішення, дитина трирічного віку не досягла.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач працює вантажником ДП «Зал офіційних делегацій», його сукупний дохід за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року становить 29 417,70 грн., що підтверджується довідкою про середню заробітну плату (а.с. 5), а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач має змогу надавати дружині грошове утримання в розмірі 1/6 частини від доходу.

Суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що він є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи, погашає кредит, а також те, що донька відвідує дитячий садочок безкоштовно, оскільки дані обставини не дають підстав для звільнення його від сплати аліментів на утримання дружини.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що під впливом обману з боку секретаря судових засідань ним було написано заяву про визнання позовних вимог та розгляду справи без його участі є безпідставними та недоведеними, оскільки юридична необізнаність не звільняє від відповідальності.

Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

Таким чином, суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, висновки суду відповідають вимогам закону,  підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року -  залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                  

Судді: