Справа № 22-ц-2506/11 Головуючий у І інстанції Рева О.І.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Савченко
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 березня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14.12.2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»про визнання дій незаконними і визнання недійсним умов кредитного договору, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 23.05.2007 р. між ним та ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є відповідач, був укладений кредитний договір, за яким він отримав кошти в сумі 80000 грн. для споживчих цілей терміном до 23.05.2012 р. із розрахунку 14,04 % річних. За умовами договору позивач мав повертати кредит щомісячними платежами. Вказував, що банк у вересні 2008 р. підвищив відсоткову ставку до 15,12 % річних, а з 01.09.2009 р. в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку до 26,34 % річних. Вважає, що підвищення відсоткової ставки до 26,34 % річних суперечить закону та умовам договору, зокрема сторони не укладали договір про зміну умов кредитного договору і підвищення відсотків, банк не повідомив позичальника про рішення щодо підвищення відсоткової ставки та про підстави такого підвищення, банк порушив вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», допустивши порушення вимог про рівність сторін договору. Посилався, що п.2.3.1. кредитного договору не відповідає вимогам ст.10561 ЦК України, яка забороняє змінювати відсоткову ставку в односторонньому порядку. Просив визнати дійсною відсоткову ставку 15,12 % річних, визнати незаконними дії відповідача щодо збільшення ставки до 26,34 % річних, анулювати нараховану заборгованість за ставкою 26,34 %, заборонити відповідачу вимагати у нього сплати заборгованості за кредитним договором, визнати недійсним п.2.3.1 кредитного договору.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14.12.2010 р. позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач ПАТ «КБ «ПриватБанк»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді
- 2 -
першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23.05.2007 р. між позивачем та ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено кредитний договір, згідно якого позивач отримав в банку кредит на споживчі цілі готівкою в розмірі 80000 грн. терміном на 5 років із розрахунку 14,04 % річних. Повернення кредиту згідно кредитного договору передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів за кредитом і відсотками в сумі 2031,22 грн. Кредитний договір (п.2.3.1) передбачає право банку збільшити в односторонньому порядку розмір відсоткової ставки у випадках та з дотриманням умов, передбачених цим пунктом договору.
Також судом першої інстанції встановлено, що банк двічі збільшував в одньосторонньому порядку відсоткову ставку, зокрема з 27.10.2008 р. до 15,12 % річних, з 01.02.2009 р. до 26,34 % річних.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що збільшивши в односторонньому порядку відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 26,34 % річних, банк порушив вимоги ст.10561 ЦК України, яка забороняє банкам підвищувати в одностороньому порядку встановлену договором відсоткову ставку, порушив вимоги ст.639, 654 ЦК України щодо письмової форми змін до договору, порушив п.2.3.1 кредитного договору та права позивача, які підлягають поновленню.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи, зроблені в результаті порушення норм матеріального права.
Відповідно до ст.10561 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в одностороньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).
Закон про доповнення ЦК України ст.10561 набрав чинності з 10.01.2009 р.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі.
З матеріалів справи вбачається, що рішення банку про збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку було прийняте ЗАТ «КБ «ПриватБанк»25.12.2008 р. і тоді ж відповідно до умов п.2.3.1 кредитного договору направлено позивачу поштою, що стверджується датою відправлення, вказаною на поштовому штемпелі (а.с.18 зворот), тобто рішення про збільшення розміру відсотків в односторонньому порядку є правомірним, бо прийняте банком до набрання чинності ст.10561 ЦК України, яка не має зворотньої сили.
З огляду на викладене висновки суду про порушення відповідачем вимог ст.10561 ЦК України не грунтуються на законі.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку про порушення банком вимог п.2.3.1. кредитного договору при збільшенні відсоткової ставки до 26,34 %, поскільки на думку суду підставами для збільшення відсоткової ставки може бути сукупність усіх обставин, вказаних в даному пункті договору, які передбачають можливість збільшення.
Проте такі висновки суперечать змісту п.2.3.1 договору, з тексту якого вбачається, що
- 3 -
збільшення відсоткової ставки в одньосторонньому порядку можливе у випадку наявності будь-якої однієї з трьох обставин, вказаних у цьому пункті, а не виключно їх сукупності.
Тлумачення судом морфологічної побудови даного пункту договору є помилковим, що у своє чергу потягло невірні висновки суду.
Визнаючи недійсним з 10.01.2009 р. п.2.3.1 кредитного договору від 23.05.2007 року, суд послався на недотримання банком вимог ч.4 ст.203, ст.654, 1055 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не грунтуються на законі та матеріалах справи.
Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи сторонами були дотримані вищевказані вимоги закону щодо письмової форми кредитного договору, який укладено саме у письмовій формі.
Висновки суду, що підвищення відсоткової ставки свідчить про зміну умов договору, а відтак потребує внесення змін до договору у відповідній формі, колегія суддів вважає помилковим з таких підстав.
При укладанні кредитного договору в письмовій формі сторони погодили всі суттєві його умови, в тому числі право банку підняти відсоткову ставку в односторонньому порядку, а також погодили порядок та обставини, за яких це можливо. В даному випадку можливість одностороннього підняття відсоткової ставки з боку банку передбачена п.2.3.1 договору, яким чітко встановлені підстави та процедура цієї дії, а відтак це не потребує внесення письмових змін до кредитного договору, як це помилково вважав суд першої інстанції.
Можливість одностороннього підняття відсоткової ставки за умовами кредитного договору потребує волевиявлення лише однієї сторони –банку, згода іншої –позичальника за умовами договору не потребується.
Як в видно з письмового повідомлення банку від 25.12.2008 р., направленого позивачу відповідно до п.2.3.1 кредитного договору, банк пославшись на умови кредитного договору, повідомив у встановленому договором порядку позичальника про підняття відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 01.02.2009 р. При цьому банком було запропоновано позичальнику, що у випадку погашення боргу за кредитним договором в сумі 29911,71 грн відсоткова ставка не буде збільшуватися і залишиться на рівні 15,12 % річних (а.с.18).
Суд уваги на вказані обставини не звернув, дав неправильну оцінку встановленим по справі доказам, постановивши незаконне та необгрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права та повинне бути скасоване з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, поскільки, збільшуючи відсоткову ставку, відповідач ЗАТ «КБ «ПриватБанк»діяв відповідно до вимог закону та умов укладеного між сторонами кредитного договору.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
- 4 -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»задоволити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14.12.2010 року скасувати і ухвалити нове.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»про визнання дій незаконними і визнання недійсним умов кредитного договору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________