САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-40/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючого судді                                                            Кушнірчука Р.О.

          при секретарі                                                                      Філюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату недотриманої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату недотриманої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 –2010 рік.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є евакуйованим із зони відчуження.

Він отримує пенсію по інвалідності, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат,  але фактично виплачується не в повному обсязі та значно нижчому розмірі.

На його звернення до відповідача щодо здійснення йому перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до розмірів 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому було відмовлено, що стало причиною його звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 20 грудня 2010 року в частині позовних вимог, що виходять за межі встановленого Законом строку звернення до суду, позовні вимоги залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради заперечувала проти позову та просила суд відмовити у позові у повному обсязі, з тих підстав, що одноразова допомога на оздоровлення позивачу, виплачувалась щорічно в розмірах та у відповідності до вимог закону, зокрема відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року, згідно якої, громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, сума якої і була сплачена відповідачем позивачу.  

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, на яку розповсюджується дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Звернувшись до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплату йому   щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до розмірів передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він отримав відмову, в якій зазначено, що йому було виплачено одноразову допомогу на оздоровлення за 2008 –2010 роки у розмірі 75,00 гривень  щорічно, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року.

Вказані спірні правовідносини регулюються ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою  передбачено, що евакуйованим з зони екологічного лиха виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.   

Згідно ст.71 Закону України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.   

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту, а  ст.75 передбачено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада. Конституція не надала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останні –своїми нормативно-правовими  актами змінювати положення законів.   

Відповідно до ст.67 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні  розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.     

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено розмір мінімальної  заробітної плати з 01.01.2010 року, який  склав 869 грн.; з 01.04.2010 року –884 грн.; з 01.07.2010 року –888 грн.; з 01.10.2010 року  -907 грн.; з 01.12.2010  року -922 грн.       

У відповідності до ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Однак, будь-яких постанов Кабінетом Міністрів України з цього приводу у 2010 році не виносилось, рішень Конституційним Судом України не приймалось.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік.

Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і у 2010 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, оскільки  Верховною Радою України дія ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протягом 2010 рік  не призупинялася.

За таких обставин, суд  приходить до висновку, що дії відповідача щодо  виплати не в повному обсязі допомоги на оздоровлення  є  противоправними, а вимога  щодо  здійснення  перерахунку  та виплати  (доплатити)  позивачу щорічної допомоги на оздоровлення згідно  ст.48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»за 2010 рік підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача зобов’язати відповідача при подальшому проводити виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення в повному обсязі згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає за необхідне в цій частині відмовити, оскільки необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Крім того, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Керуючись ст. 2,6,94,158,159,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-  

ПОСТАНОВИВ:   

             Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату недотриманої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення –задовольнити частково.   

             Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, евакуйованій з зони відчуження у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, евакуйованій з зони відчуження у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням раніше виплаченої суми.

           Судові витрати віднести за рахунок держави.       

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, у відповідності до ч. 2 ст. 186 КАС України.

              Головуючий суддя:

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-40/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резулятивна частина)

23 березня 2011 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючого судді                                                            Кушнірчука Р.О.

          при секретарі                                                                      Філюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату недотриманої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, -

Керуючись ст. 2,6,94,158,159,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-  

ПОСТАНОВИВ:   

            Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату недотриманої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення –задовольнити частково.   

             Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, евакуйованій з зони відчуження у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, евакуйованій з зони відчуження у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням раніше виплаченої суми.

           Судові витрати віднести за рахунок держави.       

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, у відповідності до ч. 2 ст. 186 КАС України.

              Головуючий суддя: