УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-21622/11
Справа № 22а-21622/11 Головуючий в першій
Категорія № 10.3.2(3) інстанції – Попов В.В.
Доповідач - Ляховська І.Є.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,
суддів – БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., КАРНАУХ В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (далі – УПФУ) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом ІІІ групи, а тому згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсій не повинен бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач посилається на ст. 50 вказаного Закону України про те, що особам, які відносяться до першої категорії, інвалідів другої групи призначається додаткова пенсія за шкоду нанесену здоров'ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, проте листом відповідач відмовив у перерахунку з посиланням на Постанову КМУ України № 831 від 26.07.1996 року. Оскільки він не згоден з такою відповіддю, вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, гарантовані Конституцією України. Тому просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та додаткової пенсії, починаючи з 01 квітня 2009 року і зобов’язати УПФУ здійснити такий перерахунок і виплатити йому належні суми.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність УПФУ, що полягає у нездійсненні перерахунку та виплати позивачу з 01 квітня 2009 року державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ч. 4 ст. 54, ст.. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію відповідно до вимог ч. 4 ст. 54, ст.. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", починаючи з 01 квітня 2009 року з урахуванням сум, які були виплачені з 01 квітня 2009 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не врахована неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом 3-ї групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням та довідкою МСЕК, отримує пенсію за віком на пільгових умовах та додаткову пенсію як інвалід 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
23 листопада 2009 року позивач звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок розміру пенсії та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але відповідач відмовив у перерахунку, роз'яснивши, що загальний розмір його пенсії нараховується згідно з діючим законодавством України, а саме у відповідності з положеннями ст. 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та додаткова пенсія, як інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 49 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 цього Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 того ж Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанови Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні також посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, поклавши обов’язок перерахувати та виплатити суми державної та додаткової пенсій, починаючи з 01 квітня 2009 року, суд не зазначив кінцеву дату цього обов’язку.
Враховуючи, що пенсія носить довічний характер та може бути припинена або змінений її розмір тільки в разі зміни законодавства або статусу особи, яка отримує пенсію, обмеження перерахунку та виплати пенсії певною датою є необґрунтованим.
У зв’язку із цим колегія суддів вважає за можливе змінити постанову суду, доповнивши третій абзац резолютивної частини словами – до зміни законодавства або статусу позивача.
В іншій частині постанова суду не оскаржена.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу - відхилити.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року змінити, доповнивши третій абзац резолютивної частини словами – до зміни законодавства або статусу позивача.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух