Справа № 11-169/2011
Категорія ст.364 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І.А.
Суддя-доповідач Гандзюк В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів Кавацюка М.Ф.,Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Рибки Л.Я.,
захисника ОСОБА_2,
представника потерпілої ОСОБА_3,
підсудної ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями помічника прокурора м. Івано-Франківська ОСОБА_5, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_6 на постанову Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаною постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України направлено прокурору м. Івано-Франківська для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення в тому, що вона, працюючи на посаді заступника завідувача Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, вчинила зловживання службовим становищем та службове підроблення, а саме: умисно внесла в договір купівлі – продажу квартири від 09.07.2007 року, укладений між ОСОБА_7, що діяв від імені ОСОБА_8, і ОСОБА_9, завідомо неправдиві дані про те, що двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, належить ОСОБА_8, хоча згідно витягу з реєстру правочинів №4257292 від 09.07.2007 року власником даної квартири є ОСОБА_10, що заподіяло тяжкі наслідки охоронюваним правам та інтересам громадян, державним інтересам.
Повертаючи справу на додаткове розслідування за клопотанням захисника ОСОБА_2, суд мотивував своє рішення тим, що досудове слідство по справі проведено неповно та поверхово, і ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для з'ясування істотних обставин вчинення злочинів необхідно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, які виходять за межі судового слідства. Крім цього, без встановлення додаткових даних суд не має можливості дати оцінку зібраним та дослідженим доказам та прийняти обґрунтоване і законне рішення про винність чи невинність підсудної.
В апеляції помічник прокурора м. Івано-Франківська ОСОБА_5, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального та кримінального закону. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Представник потерпілої в апеляції вказує на те, що за постановою суду під час додаткового розслідування необхідно з'ясувати такі обставини, які жодним чином не стосуються пред’явленого підсудній обвинувачення, вважає, що досудовим слідством в повному обсязі здобуті докази, які підтверджують вину ОСОБА_4 в інкримінованих їй злочинах. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Гандзюка В.П., пояснення прокурора та представника потерпілої, які підтримали доводи апеляцій, пояснення обвинуваченої та її захисника, які просять відхилити апеляції та залишити постанову без змін, оскільки вважають її законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що досудове слідство проведене неповно, а обвинувачення побудоване не на аналізі дійсних обставин справи, а на твердженнях, що не підкріплені жодними даними.
Так, вважаючи дії обвинуваченої ОСОБА_4 протиправними, слідство виходило тільки з того, що такі дії спричинили втрату права власності ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_1, тобто потягли тяжкі наслідки.
Однак, слідством не встановлювалося та не підкріплювалося жодними доказами сам факт власності ОСОБА_11 на зазначену квартиру. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які би підтверджували остаточне набуття ОСОБА_11 права власності в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що зазначені обставини є істотними та визначальними для правильності слідства та подальшої оцінки діянь ОСОБА_4 і запропонував органам досудового слідства встановити обставини відчуження квартири в користь ОСОБА_11 та подальшої її державної реєстрації.
Слід погодитися із висновком суду першої інстанції про неконкретність сформульованого обвинувачення.
Зокрема, як вбачається із обвинувального висновку, ОСОБА_4 обвинувачується у навмисному зловживанні службовим становищем, однак сама суть цього зловживання не визначена. З обвинувачення незрозуміло як повинна була би діяти обвинувачена при здійсненні нотаріальної дії з посвідчення відчуження квартири ОСОБА_8 та яким чином її дії порушують встановлені норми здійснення нотаріальної діяльності.
Разом з тим, визнаючи дії ОСОБА_4 злочинними, слідство всупереч вимогам ст. 22 КПК України не встановило обставин, які би підтверджували спрямованість умислу та інші обов’язкові ознаки злочинів, що їй інкримінуються.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що допущені порушення не можуть бути усунені в судовому засіданні, оскільки фактично потребують нового та повного розслідування обставин справи. Таким чином, рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є обґрунтованим.
Що стосується покликань апелянтів на безпідставність окремих мотивів постанови суду, то вони є слушними і підлягають виключення з постанови.
Зокрема, обґрунтованими є покликання апелянтів на те, що суд частково вийшов за межі розгляду справи і зобов’язав органи досудового слідства встановити чи було ОСОБА_8 відображено в декларації про продаж квартири.
Крім цього, колегія суддів вважає що суд першої інстанції на стадії повернення справи на додаткове розслідування не повинен був давати оцінку діям підсудної з точки зору їх правомірності, оскільки таке може бути лиш у випадку постановлення обвинувального чи виправдувального вироку. В зв’язку з цим із постанови такі твердження слід виключити.
Враховуючи те, що доводи поданих апеляцій зосереджені тільки на запереченнях мотивів прийнятого судового рішення та, на думку колегії суддів, не спростовують необхідності проведення додаткового розслідування, апеляційних підстав для скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції помічника прокурора Чугунової В.М., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_6 задоволити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2010 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України на додаткове розслідування – змінити.
Виключити із постанови суду посилання суду на необхідність дослідження декларування ОСОБА_8 відомостей про продаж його квартири та категоричні твердження суду про дотримання ОСОБА_4 положень нормативних актів при вчиненні нею нотаріальних дій з оформлення продажу квартири ОСОБА_8
В решті цю постанову залишити без змін.
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді М.Ф. Кавацюк
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк