УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20109/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія –10.3.1 ( І ) суддя Демиденко Ю.Ю.
Суддя -доповідач –Остапенко В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді –Остапенко В.О.,
суддів - Зубакової В.П., Неклеси В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 12 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі –Управління Пенсійного фонду), визнання дій неправомірними , зобов»язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»з 09.07.2007 року , посилаючись на те, що їй, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року відповідачем не виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачка просила суд визнати дії відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу з 09.07.2007 року , відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року пенсії з підвищенням у розмірі передбаченному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_1 за період з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року , згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , з урахуванням раніше сплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову в задовленні позовних вимог посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с. 11-12).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з доведеності факту незаконної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року , що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивачу у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на його користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до її пенсії як дитині війни з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року , оскільки відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»№835-VI від 26 грудня 2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, та діяла ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищевикладеного, Управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року, та сплатити на її користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Право позивачки на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а дому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, і практика Європейського суду з прав людини , яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків (справа «Кечко проти України», рішення від 18.11.2005 року).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду –залишенню без змін .
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: