Справа № 2-а-1488 / 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року  суддя Солом'янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03 березня 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання незаконними дій Відповідача, зобов’язання здійснити починаючи з 01.11.2010р. перерахунок та виплату пенсії згідно вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», щодо застосування показника середньої  заробітної  плати по Україні  та  яка  відповідно до Закону  враховується для обчислення пенсії,  за календарний рік,  що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.

Відповідач по справі подав через канцелярію суду письмові заперечення, в яких зазначав про відповідність своїх дій чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову  виходячи з наступного.

Встановлено, що Позивач є пенсіонером  і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва, у зв’язку з чим отримує пенсію за віком, при цьому з дня призначення йому пенсії продовжував працювати.

Судом встановлено, що 10.11.2010 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії із стажу роботи та заробітку, у зв’язку з чим працівниками управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва був здійснений перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, тобто 1197,91 гривень.

До теперішнього часу Відповідачем нараховується Позивачу пенсія із застосуванням показника середньої  заробітної  плати працівників  в  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.   

В подальшому ОСОБА_1. звертався до Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва з вимогою здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої  заробітної  плати працівників за 2009 рік, проте йому було відмовлено.

Відмовляючи Позивачу в перерахунку пенсії та обґрунтовуючи своє рішення, Відповідач послався на підпункт третій пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530, згідно якого перерахунку проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), оскільки, як вважає Відповідач, дія ст.42 Закону України №1058-ІV у попередній редакції не була відновлена.

Частиною 4 статті 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Відповідно до ст.40 Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Встановлено, що Позивач після призначення йому пенсії продовжував працювати, і таким чином у 2010 році набув право на перерахунок пенсії.

Разом з тим, при перерахунку Позивачу пенсії у 2010 році Відповідачем застосовано не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (відповідно до Закону №1058-ІV), а показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні (відповідно до Постанови КМ №530 від 28.05.2208р.), при чому - за 2007 рік.

Таким чином, у період, коли діяли два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, Відповідачем було необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу –Постанову КМ України №530 від 28.05.2009р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Суд не може погодитись із позицією Відповідача в тій частині, що після визнання неконституційними змін, внесених до ст.ст. 40, 42  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування», їх дію у попередній редакції необхідно відновлювати самостійним нормативно-правовим актом. Така процедура чинним законодавством не передбачена, а тому після припинення дії змін, внесених до нормативно-правового акту на підставі їх неконституційності, дія попередньої його редакції відновлюється автоматично.

Тому суд вважає, що Відповідач припустився порушень законодавства, коли відмовив Позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання його до здійснення такого перерахунку є обгрунтованими.

Суд звертає увагу на різницю між поняттями середньої зарплати по економіці України та середньою заробітною платою в середньому на одну застраховану особу, на що  звернув увагу і Конституційний суд України у рішенні від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, яким замінив вказані поняття.

Відповідно до ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті  42 і  частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на  підвищення  пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Беручи до уваги, що Позивач звернувся до Відповідача за перерахунком йому пенсії 10 листопада 2010 року, такий перерахунок мав бути здійснений з 01.11.2010р., а тому у цій частині позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Стаття 94 КАС України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею  документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, стягненню з державного бюджету на користь Позивача підлягає державне мито в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  ст. ст. 11, 12, 17, 89, 92, 94, 98, 158-163, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва в період з 01.11.2010р. щодо розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва з 01.11.2010 року здійснити перерахунок належної до виплати ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 календарний рік, відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та здійснити відповідні виплати.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судових витрат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти  днів з дня отримання стороною копії постанови.

Суддя: