Справа № 1-511\2011 года

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13.04.2011 року Солом”янький районний суд  м. Києва

в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.

        з участю секретаря: ЦИГАНОК Н.Б.

                  прокурора: ПОЛИВАЧА О.І.

                     захисника: ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Севастополя АР Крим, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого головою правління ЗАТ «ПВІ «Київагропроект», зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,- в скоєні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 175 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1. відповідно до протоколу засідання членів правління ЗАТ «ПВІ «Київагропроект»був призначений на посаду голови правління ЗАТ «ПВІ «Київагропроект», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, відповідно до статуту, затвердженого рішенням загальних зборів товариства від 27.04.2009 року, створено з метою здійснення підприємницької діяльності та одержання прибутку в порядку, який передбачений чинним законодавством України та статутом.

Згідно п.п. 2.2. статуту виробнича діяльність ЗАТ «ПВІ «Київагропроект»: розробка проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів агропромислового, виробничо-допоміжного та житлово-цивільного призначення; розроблення проектів газопостачання, водопостачання і каналізації; проектно-конструкторські роботи; проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань для проектування об'єктів агропромислового, житлово-цивільного соціально-побутового призначення;   виробництво друкованої продукції та інше.

Відповідно до статуту вказаного  ЗАТ підсудний ОСОБА_1., голова правління ЗАТ «ПВІ «Київагропроект», здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства, вирішує всі питання діяльності Товариства, а тому є безпосередньо керівником підприємства ЗАТ «ПВІ «Київагропроект», оскільки виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Як передбачено ст. 43 Конституції України кожний громадянин має право на працю, а також на  своєчасне одержання винагороди за працю  і це право  захищається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року та ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці»визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Статтею 22 Закону України «Про оплату праці»визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці»визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Підсудний ОСОБА_1., будучи керівником ЗАТ «ПВІ «Київагропроект», діючи умисно, в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. 4, ч. З ст. 15, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 року, з подальшими змінами та доповненнями, безпідставно не виплатив працівникам вказаного підприємства нараховану до сплати за травень, червень, липень, жовтень, листопад 2010 року заробітну плату: ОСОБА_1.- 29344, 30 грн., ОСОБА_2. - 18769,81 грн., ОСОБА_3. - 4313, 15 грн., ОСОБА_4. - 17247,33 грн., ОСОБА_5. - 7058,99 грн., ОСОБА_6. - 23841 грн., ОСОБА_7. - 2 087,52 грн., ОСОБА_8. - 13 511,86 грн., ОСОБА_9. - 3237,45 грн., ОСОБА_10. - 441,01 грн., ОСОБА_11. - 17662,96 грн., ОСОБА_12. - 11930,91 грн., ОСОБА_13. - 3 289,66 грн., ОСОБА_14. -6928,51 грн., ОСОБА_15. - 11 597,10 грн., ОСОБА_16. - 11 826,78 грн., ОСОБА_17. -9725,43 грн., ОСОБА_18. - 11 248,34 грн., ОСОБА_19. - 5 129,73 грн., ОСОБА_20. - 14433,64 грн., ОСОБА_21. - 8 158,19 грн., ОСОБА_22. - 9 846,72 грн., ОСОБА_23. - 4 909,84 грн., ОСОБА_24. - 3 651,01 грн., ОСОБА_25. -15257,74 грн., ОСОБА_26. - 9146,79 грн.. ОСОБА_27. - 18511, 25 грн., ОСОБА_28. - 11629,54 грн., ОСОБА_29. - 71,49 грн., ОСОБА_30. -11 005,67 грн., ОСОБА_31. - 5 527,98 грн., ОСОБА_32. - 2 439,22 грн., ОСОБА_33. - 1 069,25 грн., ОСОБА_34. - 8 163,23 грн., ОСОБА_35. - 18 311,45 грн., ОСОБА_36. - 5388,44 грн., ОСОБА_37. - 2312,02 грн., ОСОБА_38. -34263,28 грн., ОСОБА_39. - 14203,57 грн., ОСОБА_40. - 668,19 грн., ОСОБА_41. - 8649,41 грн., ОСОБА_42. - 19087,37 грн., ОСОБА_43. - 16 297,52 грн., ОСОБА_44. - 7 147,13 грн., ОСОБА_45. - 17 249,27 грн., ОСОБА_46. - 10 174,69 грн., ОСОБА_47. - 1 695,93 грн., а наявні грошові кошти на розрахунковому рахунку № 26004257705, відкритому в Солом'янському відділені «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва (МФО 380805) витратив на інші потреби господарської діяльності підприємства: на оплату комунальних послуг, оплату за оренду приміщення, оплату послуг охорони, оплату електроенергії, оплату за субпідрядні роботи, тощо.

Отже, внаслідок умисних дій ОСОБА_1., скоєних в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. 4, ч. З ст. 15, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 року, працівникам ЗАТ «ПВІ «Київагропроект»безпідставно не виплачено нараховану до виплати заробітну за травень, червень, липень, жовтень, листопад 2010 року в розмірі 484 872, 11 грн. ,

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у безпідставній невиплаті заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і ним  не оспорюються, а саме: що він являється головою правління ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект»з 27.02.2008 року (наказ від 27.02,2008 року № 19-к). До його посадових обов'язків входить здійснення керівництва діяльністю підприємства, контроль за використанням майна та грошових коштів. Основний вид діяльності підприємства є діяльність в сфері архітектури та проектування. На час порушення кримінальної справи існувала заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками приблизно на суму 484 872, 11 грн., яка виникла з травня по липень та жовтєнь-листопад 2010 року. Заробітна плата за серпень, вересень 2010 року виплачена в повному обсязі. На даний час, заборгованість погашається по мірі надходження коштів. Причина виникнення заборгованості-несвоєчасна виплата замовниками грошових коштів за виконані роботи ЗАТ Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект». За період утворення заборгованості на рахунки підприємства надходили кошти за період з травня 2010 року на загальну суму приблизно 4018,8 тис. грн., які з його відома були витрачені на господарські потреби підприємства, хоча  він повинен був забезпечити своєчасну виплату заробітної плати працівникам товариства, оскільки заробітна плата працівникам повинна виплачуватись своєчасно та у першочерговому порядку, т.я. невиплата заробітної плати завдає істотної шкоди охоронюваним інтересам найманих працівників підприємства.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1..

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1., як керівник підприємства, своїми умисними діями безпідставно не виплатив  заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 175 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1., суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, добровільно здійснив частково працівникам ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект»виплату заборгованість по заробітній платі.

Щире каяття підсудного у вчиненому, добровільне відшкодування завданого збитку, а також  активне сприяння розкриттю злочину судом визнаються, як обставини, що пом”якшують покарання ОСОБА_1..

Обставин, що обтяжуюють покарання підсудного ОСОБА_1., судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1., а також і те, що  вчинений ним злочин віднесено до злочинів невеликої тяжкості, суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді штрафу в дохід держави і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

   Також, при наявності декількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_1., суд на підставі ч. 2 ст. 69 КК України вважає можливим не призначити йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –8500 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін –підписку про невиїзд з місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя: